Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2014 р. м. Київ К/800/12415/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Калашнікової О.В.; Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ігнатової Н.Є. про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії , що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ігнатової Н.Є. (Реєстратор) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Зазначав, що звернувся до Реєстратора як представник ОСОБА_6 з заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку. У реєстрації прав відмовлено, оскільки з довіреності, виданої ОСОБА_6, не вбачається права ОСОБА_4 на звернення до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Посилаючись на те, що висновок Реєстратора спростовується змістом довіреності, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень № 9082111 від 16 грудня 2013 року. Також просив зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію прав на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137500:07:025:0012, а в разі втрати заявником інтересу у реєстрації - повернути сплачене державне мито (119 грн) та витрати на оплату реєстраційних послуг (120 грн).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що у грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Реєстратора як представник ОСОБА_6 з заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Рішенням відповідача № 9082111 від 16 грудня 2013 року у державній реєстрації прав та обтяжень відмовлено, з посиланням на відсутність у довіреності необхідних повноважень.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що оскаржуваним рішенням реєстратора не порушені права ОСОБА_4, оскільки він є представником.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів не погоджується.

Відповідно до частини першої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За змістом частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України предметом захисту в порядку адміністративного судочинства є не тільки права, але і законні інтереси особи.

Колегія суддів звертає увагу на специфічність спірних відносин, на які одночасно поширюються правила закону щодо представництва та щодо порядку проведення реєстраційних дій.

Оскільки оскаржувана відмова у реєстрації пов'язана безпосередньо зі змістом угоди представництва (запереченням Реєстратором повноти повноважень представника), законний інтерес позивача щодо такої відмови підлягає судовому захисту.

Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача, єдиною підставою для відмови у реєстрації права зазначено відсутність Реєстраційної служби у переліку державних органів, до яких вправі звертатися позивач, представляючи інтереси ОСОБА_6

Така підстава вбачається формальною та надуманою, оскільки за змістом довіреності її видано для вчинення повного комплексу дій, пов'язаних з реєстрацією права власності на земельну ділянку.

Зокрема, ОСОБА_4, надано право представляти інтереси ОСОБА_6 в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, в тому числі органах влади.

Відсутність Реєстраційної служби у наведеному в довіреності переліку органів, не впливає на об'єм правомочностей ОСОБА_4, оскільки цей перелік не є вичерпним.

За таких обставин, оскаржуване рішення Реєстратора є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, не підлягають задоволенню вимоги позову про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права, оскільки відповідна процедура включає в себе обов'язковий комплекс дій, право вчиняти які надано лише Реєстратору. Суд не може зобов'язати відповідача здійснити процедуру реєстрації за обставин, коли її окремі етапи не завершені.

В той же час, за правилами частини другої статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушених інтересів позивача є повторний розгляд заяви.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ігнатової Н.Є. про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень № 9082111 від 16 грудня 2013 року.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Ігнатову Н.Є. повторно розглянути заяву ОСОБА_6, від імені якої діє ОСОБА_4, щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137500:07:025:0012.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 витрати на сплату судового збору, пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 80,20 грн.

Постанова набирає законної через п'ять днів після направленн ї копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

О.В.Калашнікова

Т.Г.Стрелець