Історія справи
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року у справі №800/39/15
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2015 року м. Київ справа № 800/39/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - Мойсюка М.І.,
суддів: Іваненко Я.Л., Пасічник С.С., Ситникова О.Ф., Тракало В.В.
при секретарі - Буденку В.В.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача - Гриб В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
у с т а н о в и л а :
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі Комісія) щодо не розгляду її скарг, зобов'язати Комісію розглянути такі по суті та притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (далі суддів).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що нею на адресу Комісії направлені три скарги від 21 березня 2014 року, доповнені 8 жовтня цього ж року, на дії вищевказаних суддів, однак жодної відповіді на них не отримала.
Вважаючи бездіяльність Комісії протиправною та такою, що порушує її права, ОСОБА_4 просить задовольнити позов.
Представник відповідача в письмових запереченнях просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що розгляд скарг відбувається в порядку та у строки, встановлені чинним законодавством, а тому Комісія не допустила протиправної бездіяльності про яку ідеться у позовній заяві і не порушила прав, свобод або інтересів позивача.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просять його задовольнити, надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін і дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 84 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 2453-VІ, тут і далі по тексту в редакції Закону, чинній у спірний період) дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 85 Закону № 2453-VІ дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначено статтею 86 Закону № 2453-VІ.
Зокрема, у відповідності до частин 1-3, 6, 7 цієї статті дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом.
Під час здійснення перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Також, порядок роботи Комісії на реалізацію повноважень, наданих Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», порядок підготовки, розгляду та прийняття Комісією рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії визначено Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі Регламент).
За приписами пунктів 13.1.3-13.1.5 Регламенту порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначається статтею 86 Закону та цим Регламентом.
Дисциплінарне провадження передбачає: 1) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.
Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Комісії у порядку, встановленому Законом, або за його дорученням дисциплінарним інспектором.
Абзацом 1 пункту 13.2.1 Регламенту встановлено, що скарги (заяви) реєструються секретаріатом Комісії, а згідно з пунктом 13.2.2 член Комісії для здійснення перевірки даних щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викладених у скарзі (заяві), визначається в день реєстрації такої скарги (заяви) за допомогою автоматизованої системи визначення члена Комісії (далі - автоматизована система).
Згідно з положеннями пункту 13.2.4 Регламенту повноваження члена Комісії під час здійснення перевірки визначаються статтею 86 Закону та цим Регламентом.
Порядок проведення перевірки та прийняття рішень у ході дисциплінарного провадження визначається Комісією.
За правилами пункту 13.2.5 Регламенту за дорученням члена Комісії дисциплінарний інспектор попередньо аналізує скарги (заяви), готує проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та виконує інші доручення члена Комісії під час дисциплінарного провадження. Статус та повноваження дисциплінарних інспекторів визначаються статтями 98, 99 Закону, Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.
За результатами перевірки член Комісії складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункт 13.2.6 Регламенту).
В свою чергу, за приписами пункту 13.3.1 Регламенту питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову у її відкритті розглядається на засіданні Комісії без запрошення особи, яка звернулася до Комісії, та судді, щодо поведінки якого ця особа звернулася до Комісії.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Окрім цього, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2014 року ОСОБА_4 направила на адресу Комісії три скарги на дії суддів.
Вказані скарги надійшли на адресу відповідача 27 березня 2014 року, зареєстровані секретаріатом комісії та визначені члени Комісії за допомогою автоматизованої системи, як це передбачено пунктами 13.2.1 та 13.2.2 Регламенту.
Перевірку скарг позивача здійснювали члени комісії ОСОБА_5 (дисциплінарне провадження № 8вк-2229/14), ОСОБА_6 (дисциплінарне провадження № 8вк-2231/14) та ОСОБА_7 (дисциплінарне провадження № 8вк-2233/14).
Наказом Голови Комісії від 11 червня 2014 року № 156-к/тр член Комісії ОСОБА_5 був відрахований зі штату.
Відповідності до абзацу 2 пункту 2.8 Положення про автоматизовану систему визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який проводитиме перевірку даних щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 18 лютого 2011 року № 5, погодженого 18 лютого 2011 року Головою Державної судової адміністрації України (далі Положення) у випадках, визначених чинним законодавством (відвід, самовідвід тощо), Голова Комісії (особа, що виконує його обов'язки) приймає рішення про повторне автоматичне визначення члена Комісії, який проводитиме перевірку шляхом накладення засвідченої підписом резолюції на відповідному документі, що містить обов'язкове обґрунтування призначення повторного автоматичного визначення члена Комісії.
На виконання вимог абзацу 2 пункту 2.8 Положення 9 липня 2014 року за допомогою автоматизованої системи здійснено повторне автоматичне визначення члена Комісії, який проводитиме перевірку за дисциплінарним провадженням № 8вк-2229/14, а саме ОСОБА_6
Крім того, 11 квітня 2014 року набув чинності Закон України від 8 квітня 2014 року № 1188-VІІ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачалось, що з дня набрання чинності цим Законом повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються. Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України формуються відповідно до закону з урахуванням вимог, встановлених пунктом 4 цього розділу, у частині призначення членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з'їздом суддів України.
Наказами Голови Комісії від 10 та 15 жовтня 2014 року було відраховано зі штату Комісії 6 її членів, а тому починаючи з 15 жовтня 2014 року у складі Комісії діяло всього 4 члени.
В свою чергу, рішенням Комісії від 9 грудня 2014 року № 21/зп-14 визнано повноваження нових членів Комісії, а повноваження членів Комісії утвореної 16 вересня 2010 року, зокрема і тих, які здійснювали перевірку за скаргами позивача, припинено.
За правилами частини 7 статті 93 Закону № 2453-VІ та пункту 1.3 Регламенту Комісія вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.
За таких обставин, у період з 15 жовтня по 9 грудня 2014 року, Комісія не вважалась повноваженою, і не могла здійснювати своїх функцій як колегіального органу, зокрема, вирішувати питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову у її відкритті.
Водночас, у зв'язку з припиненням повноважень членів Комісії які здійснювали перевірку за скаргами позивача, 15 та 16 грудня 2014 року за допомогою автоматизованої системи здійснено повторне автоматичне визначення членів Комісії для проведення перевірки за скаргами ОСОБА_4
Так, для здійснення перевірки за дисциплінарним провадженням № 8вк-2229/14 визначено члена Комісії ОСОБА_9, за дисциплінарним провадженням № 8вк-2231/14 визначено члена Комісії ОСОБА_10, а за дисциплінарним провадженням № 8вк-2233/14 - члена Комісії ОСОБА_11
На даний час, за скаргами ОСОБА_4 здійснюється перевірка вищезазначеними членами Комісії.
Колегія суддів звертає увагу на те, що а ні Законом № 2453-VІ, а ні Регламентом не встановлено строків здійснення перевірки даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, колегія суддів, надаючи оцінку діям відповідача, виходить із того, що така перевірка повинна здійснюватись Комісією у розумний строк, тобто у найкоротший строк розгляду і вирішення скарги, достатній для своєчасного складання (без невиправданих зволікань) членом Комісії висновку з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
З матеріалів справи та наданих у судовому засіданні пояснень представників сторін, вбачається що Комісія дотрималась розумного строку при здійсненні перевірки скарг позивача, оскільки у спірний період нею вчинені усі дії, передбачені Законом № 2453-VІ і Регламентом, невиправданих зволікань Комісією не допущено, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності колегія суддів зазначає наступне.
Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки питання стосовно відкриття дисциплінарної справи чи відмови у її відкритті на засіданні Комісії не розглядалось, а висновок за наслідками перевірки не складався, колегія суддів не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, з урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо зобов'язання Комісії притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів є передчасними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
На підставі наведеного, керуючись статтями 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,
п о с т н о в и л а :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.І. Мойсюк
Судді: Я.Л. Іваненко
С.С. Пасічник
О.Ф. Ситников
В.В. Тракало