Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2015 р. м. Київ К/800/17600/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 27 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 27 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сверловську Луганської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; зобов'язано здійснити їй перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% від середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, починаючи з 25 квітня 2013 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заперечення не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивач з 20 травня 1991 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах при наявності загального стажу 24 роки 11 місяців 11 днів, в тому числі на роботах за Списком № 1 - 7 років 8 місяців 5 днів в якості хронометражиста та нормувальника, за Списком № 2 - 7 років 8 місяців 5 днів.

Відповідно до трудової книжки позивача та відповіді відповідача, позивач має 7 років 8 місяців 5 днів стажу в якості хронометражиста та нормувальника на підземних роботах, який відповідач відмовляється зарахувати до безпосереднього стажу роботи на підземних роботах по видобутку вугілля повний робочий день, що дає право на отримання пільгової пенсії за ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача, остання працювала в якості хронометражиста підземного з повним робочим днем під землею з 07 липня 1969 року по 04 жовтня 1973 року, що також підтверджується довідкою, виданою шахтою ім. Войкова м. Свердловська від 16 січня 1991 року № 15; з 23 серпня 1977 року по 01 лютого 1983 року - у якості дільничного гірничого нормувальника, що також підтверджується довідкою, в якій зазначено, що вона дійсно працювала на посаді дільничного гірничого нормувальника, пов'язаного з підземними роботами.

З 16 вересня 2008 року позивачу проведено перерахунок пенсії та з урахуванням того, що за період роботи в якості хронометражиста та нормувальника у неї відсутній стаж для призначення пенсії на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», розмір пенсії зменшений.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернулась до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи наявні архівні довідки, якими підтверджено роботу позивача під землею повний робочий день, тому зроблено висновок щодо визнання неправомірними дій відповідача при нарахуванні пенсії та зобов'язано здійснити її перерахунок згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно із статтею 8 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, пільги, встановлені Законом № 345-VI, поширюються тільки на працівників, зазначених у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.

Згідно із підпунктом «б» пункту 2 Розділу І «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 професія хронометражиста (підземного) та гірничого нормувальника віднесена до «Робіт на поверхні».

Отже, характер робіт за посадами, зазначеними у цьому підрозділі, не передбачає зайнятості на протязі повного робочого дня на підземних роботах, тому норми Закону № 345-VI не поширюються на цю категорію працівників.

За таких обставин, довідка, яка видана шахтою ім. Войкова м. Свердловська від 16 січня 1991 року № 15, та записи в трудовій книжці позивача про її перебування на підземних роботах повний робочий день не дають підстав для призначення позивачу пенсії з урахуванням вимог вказаного закону.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що роботу позивача в якості хронометражиста підземних робіт та гірничого нормувальника можна віднести до підземної роботи, оскільки вона лише пов'язана з підземними роботами, але не відноситься до робіт, на які поширюються пільги, встановлені Законом України №345-VI.

Оскільки висновки судів ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, то скаргу відповідача слід задовольнити.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 21-455а13 від 28 січня 2014 року.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області задовольнити.

Скасувати постанову Свердловського міського суду Луганської області від 27 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дії відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: