Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/40910/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Італавто", про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Італавто", про визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду щодо відмови в поверненні помилково сплачених грошових коштів у розмірі 2997,50 грн., а саме: збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля, сплаченого під час реєстрації у ВРЕР ДАІ м.Суми; стягнення з державного бюджету на користь ОСОБА_2 2997,50 грн. помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відчуження автомобіля відповідно до Меморіального ордера №KF_35 від 28.03.2012 та виписки з програми електронних платежів від 27.03.2012.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у березні 2012 року придбав автомобіль марки Fiat Qubo; при реєстрації транспортного засобу в органах державтоінспекції позивачем сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2997,50 грн. У листопаді 2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області та управління Державної казначейської служби України у м. Сумах із заявами для вирішення питання про повернення на його користь 2997,50 грн. помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У той же час, у поверненні збору позивачеві відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності у позивача як у покупця обов'язку зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля. Зазначена позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на положеннях пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, а також положеннях пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, згідно з якими платниками збору є, зокрема, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", якою визначено вичерпний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

У той же час, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на такі автомобілі, зокрема, шляхом їх купівлі, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Аналізуючи співвідношення пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, колегія суддів виходить з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" як нормативно-правового акту вищої юридичної сили.

Зазначена позиція суду касаційної інстанції узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26 лютого 2013 року у справі №21-29а13.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, у спірних правовідносинах позивач не є відчужувачем легкового автомобіля, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність сплати позивачем збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для повернення суми збору позивачеві як помилково сплаченого.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 94, 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2013 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови ОСОБА_2 в поверненні помилково сплачених грошових коштів у розмірі 2997,50 грн., а саме: збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля, сплаченого під час реєстрації у ВРЕР ДАІ м.Суми.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 2997,50 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень 50 копійок ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відчуження автомобіля відповідно до Меморіального ордера №KF_35 від 28.03.2012 та виписки з програми електронних платежів від 27.03.2012.

Присудити ОСОБА_2 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 199,61 грн. (сто дев'яносто дев'ять гривень 61 копійка).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та не може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: