Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2015 р. м. Київ К/800/11432/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 у справі за позовом Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, - ВСТАНОВИЛА:КП «Івано-Франківськліфт» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 в якому, уточнивши позовні вимоги, просило визнати протиправними дії щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року та у висновок на заперечення від 04.03.2013 року необґрунтованої інформації, на яку були подані заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Івано-Франківськліфт» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року та скасувати вимоги Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції про усунення порушень фінансової дисципліни №810-14/408 від 06.03.2013 року в частині пунктів 3,4 та 13.

Третя особа ОСОБА_4 17.04.2013 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, в якому просив визнати дії протиправними щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року окремих висновків щодо покладення на нього вини за вчинення порушень, як на колишнього директора за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року, зокрема зазначених на сторінках №17-20, 26-28, 42-45 акту ревізії.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року та у висновок на заперечення від 04.03.2013 року необґрунтованої інформації, на яку були подані заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року.

Скасовано вимоги Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції про усунення порушень фінансової дисципліни №810-14/408 від 06.03.2013 року в частині пунктів 3, 4, 13.

Позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо включення Івано-Франківською об'єднаною державною фінансовою інспекцією до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року окремих висновків по вчиненню порушень колишнім директором ОСОБА_4 за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року задоволено повністю.

Визнано дії Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області протиправними щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року висновків по вчиненню колишнім директором КП «Івано-Франківськліфт» ОСОБА_4 порушення щодо завдання збитків на загальну суму 39 160,00 грн. чим порушено ч.1 ст.3, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.4, п.16 П (С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.5, п.10 П (С) БО №2 «Баланс», п.5, п.19 П (С) БО №3 «Звіт про фінансові результати» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року.

Визнано дії Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області протиправними щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року висновків по вчиненню колишнім директором КП «Івано-Франківськліфт» ОСОБА_4 порушення щодо завдання збитків на суму 4 692,33 грн. чим порушено ст.15 Закону України «Про оплату праці», п.1.1.4 Розділ 1 Галузевих Угод та п.11 Розділу 10 Колективного договору на 2007-2009 роки та 2010-2012 роки (за зайво нараховану доплату за сумісність водію ОСОБА_5) за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року.

Визнано дії Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області протиправними щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року висновків щодо вчинення колишнім директором Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» ОСОБА_4 порушення щодо завдання збитків на суму 22 647,45 грн. за зайву доплату за розширену зону обслуговування на окремих дільницях та зайво нараховані внески до державних цільових фондів на зарплату в сумі 8 735,12 грн. за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року.

Визнано дії Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області протиправними щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року висновків по вчиненню, в тому числі колишнім директором Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» ОСОБА_4 порушення п.3, п.11.11 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом МФУ №69 від 11.08.1994 року за непроведення інвентаризації розрахунків за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року.

Визнано дії Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області протиправними щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року висновків по вчиненню, в тому числі колишнім директором Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» ОСОБА_4 порушення щодо завдання збитків на суму 516 662,38 грн. та на суму 166 914,60 грн. за не підтвердження актом звірки дебіторської заборгованості за технічне обслуговування ліфтів, за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року.

Визнано дії Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області протиправними щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року висновків по вчиненню колишнім директором Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» ОСОБА_4 порушення п.4, п.16 П (С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.5, п.10 П (С) БО № 2 «Баланс», п.1. ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік» (не проведення позовно-претензійної роботи) за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №809/870/13-а в частині задоволених позовних вимог Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» про визнання протиправними дії Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року та у висновок на заперечення від 04.03.2013 року необґрунтованої інформації, на яку були подані заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року та задоволених позовних вимог ОСОБА_4 в частині спростування нанесених збитків в сумі 4 692,33 грн. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» в цій частині та позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання дій відповідача щодо включення до акту ревізії №810-21/0 від 08.02.2013 року висновків по вчиненню колишнім директором КП «Івано-Франківськліфт» ОСОБА_4 порушення щодо завдання збитків на суму 4 692,33 грн., чим порушено ст.15 Закону України «Про оплату праці», п.1.1.4 Розділ 1 Галузевих Угод та п.11 Розділу 10 Колективного договору на 2007-2009 роки та 2010-2012 роки (за зайво нараховану доплату за сумісність водію ОСОБА_5) за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року. протиправними відмовити.

В решті позовних вимог постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що позивач КП «Івано-Франківськліфт» є юридичною особою, створене рішенням V сесії Івано-Франківської міської ради, видами діяльності якого є ремонт, технічне обслуговування та монтаж та виробництво підіймального-транспортного устаткування, електромонтажні роботи. Підприємство підпорядковується управлінню житлово-комунального господарства Івано-Франківського міськвиконкому (Департаменту комунального господарства транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради). Управління діяльністю здійснює виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області №5010/2037/2011-Б-23/723 від 24.10.2011 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську порушено провадження у справі про банкрутство.

На виконання п.2.3.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи на 4 квартал 2012 року та на підставі направлень №189 від 26.11.2012 року та №192 від 03.12.2012 року, з 26.11.2012 року по 08.02.2013 року Івано-Франківською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Івано-Франківськліфт» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2013 року. Проведення ревізії тимчасово зупинялось для проведення зустрічних звірок.

За результатами проведеної ревізії складено акт ревізії №810-21/03 від 08.02.2013 року, який був підписаний директором із запереченнями.

На подані заперечення Івано-Франківською об'єднаною державною фінансовою інспекцією складено висновок.

Ревізією встановлено ряд фінансових порушень, в тому числі вчинених директором КП «Івано-Франківськліфт» ОСОБА_6 та колишнім директором ОСОБА_4

На усунення порушень відповідачем 06.03.2013 року виставлено позивачу КП «Івано-Франківськліфт» ряд вимог № 810-14/408, зокрема окремі з яких оскаржуються позивачем, передбачені пунктами 3,4 та 13.

Не погоджуючись з висновками органу державного фінансового контролю КП «Івано-Франківськліфт» та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про визнання дій протиправними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про Основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Аналізуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у справі, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем - Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області пред'явлено вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

З цього приводу колегія судді Вищого адміністративного суду України звертає увагу на позицію Верховного суду України, висловленого у Постанові №21-120а-15 від 21.04.2015, відповідно до якої органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та зазначити про їх наявність у вимозі, а також звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Відповідно, вимоги органів державної фінансової інспекції України, пов'язані з відшкодування збитків, не породжують прав та обов'язків для підконтрольної установи, а тому не підлягають скасуванню.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову підконтрольної установи та третьої особи щодо неправомірності висновків та скасування вимоги органу державного фінансового контролю, адже така вимога не породжує безпосередньо прав та обов'язків для даних суб'єктів.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області - задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: