Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/54386/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання -Вишняку О.М.

з участю представника відповідача - Бочарової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімекс»

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області

про скасування постанов та приписів, -

В С Т А Н О В И В :

3.07.2013р. до суду з позовом про скасування приписів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі Інспекція) №4/1/ю, №5/1/ю від 11.03.2013р. та постанов №1з/33-ю/у, № 1з/34-ю/у від 14.06.2013р. звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Будімекс» (далі Товариство). Свій позов Товариство обґрунтувало тим, що за наслідками проведеної перевірки Інспекція винесла позивачу приписи із зобов'язанням вчинити дії по усуненню порушень вимог містобудівного законодавства та прийняла постанови про застосування штрафу. Вважаючи, що висновки Інспекції про наявність порушень в діяльності Товариства є помилковими, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014р. позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 6.12.2012р. Інспекцією зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на вул. О.Степанівни, 8 зі знесенням нежитлової будівлі.

Зі змісту вказаної декларації вбачається, що замовником будівництва є Товариство, технічний нагляд здійснює ОСОБА_5, а відповідальною особою проектувальника (ТзОВ «Інститут проектування «Комфортбуд») визначено ОСОБА_6

11.03.2013р., за наслідками проведеної Інспекцією планової перевірки, відповідачем винесено приписи №4/1/-ю, №5/1/-ю від 11.03.2013р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудування, відповідно до яких Товариство зобов'язано забезпечити здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом.

1.06.2013р. Інспекцією проведено позапланову перевірку та складено акти №30/1/48-п/п/ю та №31/1/47-п/п/ю, в яких зазначено, що Товариством не виконано вимоги приписів №4/1/-ю та №5/1/-ю від 11.03.2013р. та не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом.

В той же день відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постановами №1з/34-ю/у та №1з/33-ю/у від 14.06.2013р. Інспекцією накладено на позивача два штрафи у розмірі 11470гр. кожний. Підставою накладення штрафів зазначено невиконання припису №4/1/-ю від 11.03.2013р. щодо забезпечення авторського нагляду за будівництвом та невиконання припису №5/1/-ю від 11.03.2013р. щодо забезпечення технічного нагляду за будівництвом.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Законів України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «;Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про архітектурну діяльність», а також Порядком здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури та Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджених постановою Кабінету міністрів України №93 від 11.07.2007р.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд, який забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007р. №903 затверджено Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури та Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.

Відповідно до Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби).

Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Відтак, з урахуванням положень пункту 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури належним підтвердженням фактичного здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва можуть бути саме відповідні відомості, внесені до журналу авторського нагляду.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ані під час проведення Інспекцією перевірок, ані під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ані під час розгляду адміністративної справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, позивачем не надано належних доказів здійснення авторського нагляду та оформлення результатів такого нагляду у відповідному журналі.

Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури визначено механізм здійснення такого нагляду під час будівництва об'єкта та обумовлено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта, а сам нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство, як замовник будівництва, не надало під час проведення перевірки Інспекції доказів виконання вимог містобудівного законодавства щодо забезпечення позивачем здійснення технічного нагляду.

Доводи позивача про безпідставність висновків Інспекції щодо порушення Товариством вимог законодавства у сфері містобудування зводяться до того, що у травні 2012р., тобто до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку, позивач уклав з ПП «Львівбудінвест» договір за яким передав останньому функції замовника будівництва, а ПП «Львівбудінвест», в свою чергу, вже уклало відповідні договори про проведення авторського та технічного нагляду.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що декларацію про початок виконання будівельних робіт було подано у грудні 2012р. саме позивачем, який і зазначив про те, що він є замовником будівництва.

Пунктом 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р. обумовлено, що у разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів звертається до Інспекції, яка зареєструвала декларацію, з повідомленням про зміну даних у зареєстрованій декларації за формою згідно з додатком. Таке повідомлення складається у двох примірниках, з яких один примірник надсилається до Інспекції і у разі надходження до неї є невід'ємною частиною зареєстрованої декларації, а другий залишається у замовника. Виконання будівельних робіт без подання такого повідомлення не може продовжуватися.

Відповідно до частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Приховавши в поданій Інспекції для реєстрації декларації про початок робіт інформацію про наявність іншого замовника будівництва та не виконавши свій обов'язок щодо повідомлення Інспекції про зміну даних в зареєстрованій декларації, Товариство не втратило статусу замовника будівництва в розумінні статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відтак воно повинно виконувати всі обв'язки останнього та нести передбачену законом відповідальність за їх неналежне виконання.

Отримавши, як замовник будівництва, обов'язкові до виконання приписи №4/1/-ю та №5/1/-ю від 11.03.2013р., Товариство також не проінформувало Інспекцію про зміну заявника та не надало під час повторної перевірки доказів фактичного здійснення авторського та технічного нагляду, відтак відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача штраф за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, передбачений статтею 6 «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За таких обставин судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про протиправність дій Інспекції при прийнятті оскаржених приписів та постанов, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлено повно, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про те, що постанова Львівського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду повинні бути скасовані, а позов - залишено без задоволення.

Керуючись статтями 221,223,229,230,232,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014р. скасувати.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімекс».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз