Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К/800/51670/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, третя особа: Начальник ГУМВС України в Харківській області про скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області про визнання наказів незаконними, їх скасування та поновлення на посаді.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 року у задоволені позову відмовлено.

Вказуючи, на допущені судами, на думку позивача, неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить їх рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами п.9 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, з 2006 року ОСОБА_4 проходив службу в ОВС, з липня 2010 року на посаді оперуповноваженого відділу БНОН в ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.

Наказом ГУ МВС України в Харківській області від 18.06.2013 року № 199 о/с "по особовому складу", згідно з Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, капітана міліції ОСОБА_4 звільнено з ОВС України та з посади оперуповноваженого ВБНОН ХМУ ГУ у запас Збройних сил за статтею 64 пункту "є" (за порушення дисципліни) з 18.06.2013 року. Підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ був наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 30.05.2013 року № 479.

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року N 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Статтею 2 Закону України "Про міліцію" передбачено, що основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Вимогами статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 цього Статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Вимогами статті 7 вказаного Статуту встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 цього Статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як вбачається з матеріалів справи, службовим розслідування встановлено, що 30.04.2013 року близько 17 години оперуповноваженими ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_7 був затриманий громадянин ОСОБА_8, за зберігання наркотиків. Після цього, застосувавши відносно нього фізичне насилля та спеціальні засобі - наручники, доставили до адміністративної будівлі ХМУ, де шляхом фізичного та психологічного впливу змусили написати заяву про надання дозволу на проведення особистого огляду, пояснення про нібито придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичного засобу - марихуани та вилучення цього засобу, пред'явили вимогу про передачу коштів у сумі 5000 доларів США, однак, у зв'язку з відсутністю таких коштів, змусили скласти розписку про отримання ним грошових коштів у розмірі 6500 доларів США від гр. ОСОБА_9 та передати останньому власний автомобіль "Ніссан Максима", д.н. НОМЕР_1, і документи на нього.

Разом з тим, відповідачем не зазначено, які саме дії позивача призвели до порушення службової дисципліни, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Тобто, проводячи службове розслідування та складаючи висновок за наслідками його проведення відповідачем не було з'ясовано всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого позивачем.

Крім того, доказів стосовно затримання саме позивачем гр. ОСОБА_8 та застосування відносно нього фізичного насилля і спеціальних засобів - наручників, з примушенням підписання заяви про надання ним дозволу на проведення особистого огляду, пояснення про придбання, виготовлення, зберігання та вилучення у нього наркотичного засобу, розписки про отримання грошових коштів від гр. ОСОБА_10, а також підписання підробленого протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що службове розслідування щодо обставин, які стали підставою для звільнення позивача, фактично не проводилось, а висновки ґрунтуються виключно на інформації, викладеної в матеріалах кримінального провадження і не знайшли свого підтвердження при дослідженні вказаних обставин справи під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, наявність в провадженні суду кримінальної справи не характеризує особу як винуватого у скоєнні злочину.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що відповідачі, приймаючи оскаржувані накази, діяли в межах чинного законодавства, а звільнення позивача, у свою чергу, відбулося обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень.

Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Згідно довідки (а.с.143), середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_4 складає 82,54 грн., у зв'язку з чим підлягає стягненню середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу за 30 робочих днів у розмірі 2 476,20 грн., а всього підлягає стягненню сума - 28 063,60 грн., виходячи з розрахунку (2 476,20 *11=27 238,20+825,40 (82,54*10)=28 063,60 грн.

Судові витрати стянути з відповідача - Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області у розмірі 561,27 грн.

Колегія суддів приходить до висновків, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому їх рішення є незаконними та необґрунтованими і підлягають скасуванню, з ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч.1 ст.229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №479 від 30 травня 2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення капітана міліції ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ України в Харківській області» та №199 о/с від 18 червня 2013 року «Про звільнення капітана міліції ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ України в Харківській області».

Поновити ОСОБА_4 в органах внутрішніх справ України в Харківській області на посаді оперуповноваженого ВБНОН ХМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 18 червня 2013 року.

Стягнути з Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на користь ОСОБА_4 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячної заробітної плати - 2 476,20 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят шість гривень 20 копійок), а взагалі суму, яка підлягає стягненню на час винесення постанови - 28 063,60 грн. (двадцять вісім тисяч шістдесят три гривні шістдесят копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді.

Судові витрати стянути з відповідача - Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області у розмірі 561,27 грн., який необхідно сплатити до Відділення державного казначейства у Печерському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38004897, розрахунковий рахунок 31210255700007, одержувач УДК у Печерському районі міста Києва, МФО 820019, КЕКД 22030005.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

Т.Ф.Весельська

О.Ф.Ситников