Історія справи

Постанова ВАСУ від 28.04.2015 року у справі №818/2470/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року м. Київ К/800/256/15,К/800/3370/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

при секретарі - Яроші Д.В.,

за участю представника позивача Буланова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційними скаргами Державної фінансової інспекції в Сумській області, Глухівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року у справі №818/2470/14 за позовом Глухівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції, державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересня 2014 року Глухівська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася в суд з позовом до Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції, державної фінансової інспекції в Сумській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати пункти 2, 4, 5 листа-вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 року № 101-14/1232.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вимоги вищевказаних пунктів, які викладені у листі Державної фінансової інспекції в Сумській області №18-07-14-14/5511 від 04.08.2014р. підлягають скасуванню, зважаючи на відсутність порушень законодавства з питань збереження і використання активів зі сторони Глухівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, та з підстав не відповідності висновків відповідача вимогам закону.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволені в частині скасування п. 5 та п. 4 вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 р. №101-14/1232 в частині перерахування до Державного бюджету України 152,49 грн., як плати за надання адміністративних послуг. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями державна фінансова інспекція в Сумській області та Глухівська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять: скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення по відмову в задоволенні позовних вимог; скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення по задоволення позовних вимог, відповідно, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга державної фінансової інспекції в Сумській області задоволенню не підлягає, натомість касаційна скарга Глухівської районної державної лікарні ветеринарної медицини підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно п. 2.12 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2014 року, службовими особами Глухівської ОДФІ проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Глухівської лікарні ветмедицини за період з 01.01.2011 по 28.02.2014 року, за результатами якої складений акт ревізії від 04.07.2014 року № 101-21/165 та лист-вимога від 07.08.2014 року № 101-14/1232 "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства"(далі - Вимога).

В пункті 2 Вимоги вказано про порушення позивачем ч. 4, 30 ст. 2, ч. 8 ст. 7, ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, ч. ч. 6, 8 Паспорту бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини", ч. ч. 6, 8 Паспорта бюджетної програми на 2012 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України". Позивача зобов'язано прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на суму 86766,00 грн.

В пункті 4 вимоги зазначено про порушення позивачем ч. 32 ст. 4 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", в результаті чого останнім не перерахована до бюджету 31790,23 грн. плати за надані адміністративні послуги. Глухівську лікарню ветмедицини зобов'язано перерахувати до Державного бюджету кошти в сумі 19333,89 грн. як плату за надання адміністративних послуг.

В пункті 5 вимоги вказано про порушення позивачем вимог п. 2.1 Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України. Позивача зобов'язано вжити заходи щодо відшкодування коштів в сумі 28861,82 грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що п. 5 та п. 4 вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 р. №101-14/1232 в частині перерахування до Державного бюджету України 152,49 грн., як плату за надання адміністративних послуг, є протиправними, оскільки позивачем не було допущене зайве перерахування коштів акумулювання до Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України при цьому сума 152,49 грн., як плата за надання адміністративних послуг взагалі не була отримана на спеціальний рахунок позивача. Разом із тим, позивачем допущене нецільове використання коштів Державного бюджету, що виявилось в неперерахуванні на видатки головних розпорядників коштів державного бюджету, пов'язаних з наданням адміністративних послуг на суму 19181,40 грн., допущене порушення ч. 4, 30 ст. 2, ч. 8 ст. 7, ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, ч. ч. 6, 8 Паспорту бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини", ч. ч. 6, 8 Паспорта бюджетної програми на 2012 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України".

Колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно обставин справи між сторонами існує спір щодо законності пунктів 2, 4, 5, листа-вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 року №101-14/1232.

Пункт 5 листа-вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 року №101-14/1232 містить посилання на те, що позивачем порушені вимоги п. 2.1 Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України. у зв'язку з чим Позивача зобов'язано вжити заходи щодо відшкодування коштів в сумі 28861,82 грн.

Механізм акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України визначений Порядком акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.11.2010р. № 487(далі - Порядок №487).

Відповідно п.1.3 Порядку № 487 перерозподіл та використання (акумульованих) коштів спеціального фонду проводяться з метою забезпечення належного фінансування бюджетних установ ветеринарної медицини, які не забезпечені або частково забезпечені коштами загального фонду Державного бюджету.

Згідно п.п.2.1, 2.2 Порядку № 487 бюджетні установи ветеринарної медицини перераховують Державному комітету ветеринарної медицини України кошти з урахуванням забезпеченості коштами, що визначені законом про Державний бюджет України на відповідний рік, які отримані понад кошторисні призначення за підсумками виконання основних функцій цих установ; кошти перераховуються не пізніше 10 числа першого місяця, що настає за звітним кварталом, на підставі наказу Комітету.

Згідно положень Порядку № 487, акумулюванню підлягали кошти, які становили різницю між сумою отриманих коштів від надання платних послуг та сумою запланованих коштів, при цьому, така сума коштів визначалась за наслідками звітного кварталу та за наявності наказу Держкомветмедицини про акумулювання коштів.

Судами було встановлено, проведеною перевіркою був досліджений річний звіт за 2012 року. Так, відповідно до звіту форми 4-1д "Про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги" на 2011 рік затверджений кошторис на суму 468786,00 грн., надійшло коштів в 2011 році - 461084,83 грн., за 2012 рік затверджений кошторис 470726,00 грн., надійшло коштів 449766,21 грн., за 2013 рік затверджений кошторис 493591,40 грн., надійшло коштів 493880,08 грн.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що в даному випадку відповідачем досліджувалися дані виключно річних звітів, що є порушенням п. 2.2 Порядку.

Щодо зазначення в п. 5 вимоги порядку усунення порушень шляхом стягнення з осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України, судами першої та апеляційної інстанцій вірно зазначено, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з п. 49 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб

Згідно зі ст.130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Згідно зі ст. 130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Судами було встановлено, що виявлені відповідачем порушення фінансової дисципліни не призвели до заподіяння позивачеві прямих збитків, відшкодування яких має здійснюватися за рахунок винних матеріально-відповідальних осіб.

З наведеного вбачається, що п.5 листа-вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 року №101-14/1232 обгрунтовано визнаний судами неправомірним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4(п.4 в частині неперерахування до бюджету 19181,40 грн. плати за надані адміністративні послуги) листа-вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 року № 101-14/1232 виходячи з наступного.

У пункті 2 листа-вимоги, зазначено про безпідставно проведену позивачем оплату вартості послуг по розкладці вакцини за КПКВ 2802030 замість її проведення за КПКВ 2802020, що призвело до нецільового використання бюджетних коштів, в зв'язку із чим, відповідачем проінформовано позивача про факт фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань.

Згідно ст. 119 БК України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про ветеринарну медицину" державний ветеринарно-санітарний контроль функціїнкції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у постійному забезпеченні виконання встановлених чинним законодавством ветеринарно-санітарних заходів та технічних регламентів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про ветеринарну медицину" ветеринарно-санітарні заходи - будь-які заходи, у тому числі на виконання законів, постанов, інших нормативно-правових актів, зводів правил, вимог та процедур, включаючи, зокрема, протиепізоотичні заходи, визначення критеріїв кінцевого продукту, методів переробки та виробництва, процедур тестування, інспектування, сертифікації та ухвалення, карантинні заходи, включаючи відповідні вимоги, пов'язані з транспортуванням об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, на виконання положення щодо відповідних статистичних методів, процедур відбору зразків та методів оцінки ризику хвороби тварин, що застосовуються для: а) захисту життя і здоров'я тварин від ризиків, що виникають у результаті занесення, укорінення чи поширення хвороб тварин, організмів, які переносять хвороби, а також хвороботворних організмів; б) захисту життя і здоров'я людей або тварин від ризиків, що виникають від забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних організмів, які містяться у продуктах тваринного походження чи кормах; в) захисту життя і здоров'я людей від ризиків, що виникають у результаті хвороб, які переносяться тваринами або продукцією, що виробляється з них.

Судами було встановлено, що планування витрат по оплаті послуг по розкладці вакцини проти сказу диких тварин відбувалося за паспортами бюджетних програм за КПКВ 2802030 за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Послуги по розкладці вакцини проти сказу є протиепізоотичними заходами, які входять в систему ветеринарно - санітарних заходів та, відповідно, є складовою ветеринарно-санітарного контролю, здійснення якого є метою бюджетної програми, передбаченої паспортом бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини" та паспортом бюджетної програми на 2012 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України", за напрямком використання "Ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті" за рахунок коштів яких і було здійснено Лікарнею оплату послуг по розкладці вакцини проти сказу диких тварин.

Крім того, витрати по оплаті таких послуг планувались за паспортом бюджетної програми за КПКВ 2802030 та затверджувались розпорядником бюджетних коштів - Міністерством аграрної політики та продовольства України і використані в подальшому були саме відповідно до паспорту програми.

Здійснення позивачем оплати за послуги проведене Державною казначейською службою України, яка згідно пп. 20 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011р. №460/2011, відповідно до покладених на неї повноважень здійснює контроль за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету.

Виходячи з викладеного здійснення оплати вказаних послуг за рахунок коштів, передбачених Паспортами бюджетних програм на 2011 рік, 2012 рік за КПКВ 2802030 "Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини", які були заплановані до використання саме за цими паспортами бюджетних програм, не може вважатися нецільовим використанням бюджетних коштів.

У пункті 4 листа-вимоги відповідач вказує на те, що кошти, які надійшли до Лікарні за надані адміністративні послуги в загальній сумі 19333,89 грн. безпідставно зараховані позивачем на спеціальний рахунок як власні надходження, тоді як мали бути перераховані до спеціального фонду Державного бюджету України, чим порушені вимоги ч.32 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Вартість та перелік платних адміністративних послуг, які надаються лікарнею, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №641 "Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління, і розміру плати за їх надання", яка набрала чинності з 24.06.2011 року.

Відповідно до ч. 34 ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 №2857-VІ, у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами, в тому числі ст. 4 цього Закону, спрямовуються на видатки головних розпорядників коштів державного бюджету, пов'язані з наданням адміністративних послуг (за рахунок джерел, визначених пунктом 32 статті 4 цього Закону).

Відповідно до ст.ст. 1, 32, 99 Закону України "Про ветеринарну медицину" видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) здійснюється ліцензованими лікарями ветеринарної медицини державних закладів ветеринарної медицини на платній основі згідно з тарифами, що затверджуються згідно законодавства про ціни та ціноутворення.

Згідно п.5 Положення про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 28.10.2008р. №238 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2008р. за №1119/15810, районні державні лікарні ветеринарної медицини відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи, зокрема, видають ветеринарні документи (ветеринарні довідки та свідоцтва).

Таким чином, видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) належить до основної діяльності позивача.

Тимчасовим порядком надання адміністративних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009р. №737 (далі - Тимчасовий порядок), визначена процедура надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах делегованих їм органами виконавчої влади повноважень, підприємствами, установами та організаціями, на які згідно з нормативно-правовими актами покладено надавати адміністративні послуги.

Згідно п.1 Тимчасового порядку адміністративна послуга - це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно - правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо). До адміністративних послуг належить, зокрема, видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень.

Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, що визначені законодавчими актами, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами, - актами Кабінету Міністрів України (п. 3 Тимчасового порядку).

При цьому, Тимчасовим порядком не був визначений обов'язок бюджетних установ перераховувати одержану ними плату за надання адміністративних послуг до спеціального фонду державного бюджету, оскільки такі надходження згідно ст. 13 Бюджетного кодексу України є власними надходженнями позивача як бюджетної установи, які є складовою частиною спеціального фонду державного бюджету.

Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 20.12.2010р. №562 затверджені стандарти надання бюджетними установами ветеринарної медицини адміністративних послуг з проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного та рослинного походження з видачею ветеринарних сертифікатів та свідоцтв.

Відповідно ч.32 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є плата за адміністративні послуги. Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, визначених законодавчими актами України, а в разі якщо це не передбачено законодавчими актами України, актами Кабінету Міністрів України.

Отже, протягом 2011 року оплата за надані адміністративні послуги була джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік, а розмір та порядок оплати за надання адміністративних послуг повинна бути врегульована іншими законодавчими актами, а в разі їх відсутності - актами Кабінету Міністрів України.

З 24.06.2011р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №641 від 09.06.2011р., якою були затверджені тарифи за надання державними лікарнями ветмедицини адміністративних послуг з видачі ветеринарних сертифікатів і ветеринарних свідоцтв.

Судами було встановлено, що протягом 2011 року отриману плату за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних сертифікатів і свідоцтв позивач зараховував як власні надходження лікарні (бюджетної установи), які згідно ст. 13 Бюджетного кодексу України є складовою частиною спеціального фонду державного бюджету.

Відповідно до ст.13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є, в тому числі, доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням ч.9 ст.51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

Таким чином, адміністративні послуги з видачі ветеринарних документів належать до основної діяльності позивача, і у відповідності до ст.13 Бюджетного кодексу України, отримання позивачем оплати за вказані адміністративні послуги є власними надходженнями позивача, що є складовою частиною спеціального фонду бюджету і використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Таким чином, кошти за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних довідок і свідоцтв, отримані лікарнею за період з червня 2011р. по червень 2012р. були правомірно зараховані позивачем як власні надходження, які згідно ст. 13 Бюджетного кодексу України є складовою спеціального фонду Державного бюджету і використовуються на покриття витрат лікарні, пов'язаних з наданням цих послуг.

За наведених обставин колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної дійшли до помилкових висновків про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 листа-вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 року № 101-14/1232.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги Глухівської районної державної лікарні ветеринарної медицини дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 Вимоги, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Враховуючи наведене, відповідно п.4 ст.223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає касуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 листа-вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 року №101-14/1232, з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області відхилити.

Касаційну скаргу Глухівської районної державної лікарні ветеринарної медицини задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року у справі №818/2470/14 скасувати.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року змінити, скасувавши у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 листа-вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.08.2014 року № 101-14/1232, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: