ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2017 р. м. Київ К/800/23251/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про зобов'язання поновити виплату пенсії,

встановила:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС України в Кіровоградській області), в якому просив визнати протиправними дії відповідачів щодо припинення йому виплати пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2262-ХІІ), зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області поновити позивачу виплату вказаної пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області безпідставно та протиправно припинило позивачу виплату пенсії за вислугу років через позбавлення ОСОБА_2 спеціального звання «майор міліції» за вироком суду, оскільки така підстава для припинення вже призначеної пенсії чинним законодавством не передбачена.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області та зобов'язано поновити позивачу виплату пенсії за вислугу років з дня припинення її виплати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ГУ ПФУ в Кіровоградській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09 листопада 2010 року ОСОБА_2, майора міліції, звільнено із займаної посади старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Олександрійського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області за станом здоров'я.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області відповідно до пункту «а» статті 12 та пункту «б» статті 50 Закону № 2262-ХІІ позивачу з 10 листопада 2010 року призначено пенсію за вислугу років.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду від 03 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 23 серпня 2011 року, позивача визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України, призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з владними повноваженнями на 2 роки, з позбавленням спеціального звання «майор міліції».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 лютого 2012 року № 179 о/с на підставі зазначеного вироку, ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання «майор міліції».

Відповідні матеріали направлені до ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

З 01 березня 2012 року відповідачем на підставі вироку Олександрійського міськрайонного суду від 03 червня 2011 року припинено позивачу виплату пенсії за вислугу років. Припинення виплати пенсії мотивоване тим, що відповідно до статтей 5 та 51 Закону № 2262-ХІІ спеціальне звання є необхідною умовою для призначення та отримання пенсії за вислугу років. Позбавлення особи такого звання тягне за собою припинення права на отримання даного виду пенсії. Оскільки позивача позбавлено спеціального звання «майор міліції», то і підстави для виплати йому пенсії за вислугу років відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області неправомірно на підставі частини 2 статті 5 Закону № 2262-ХІІ припинено позивачу виплату пенсії за вислугу років, зазначивши при цьому, що Законом № 2262-ХІІ не передбачено такої підстави для припинення виплати пенсії, як позбавлення особи спеціального звання.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ врегульовано Законом № 2262-ХІІ.

Пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 10 листопада 2010 року відповідачем призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно пункту б статті 12 зазначеного Закону право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби, зокрема, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2008 року № 624, до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Частиною 2 статті 5 Закону №2262-XII передбачено, що на підставах, установлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначаються також пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або у відставці), а також звільненим зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, та членам їх сімей.

Вказана норма передбачає призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі особам позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або у відставці).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» роз'яснено, що відповідно до частини 2 статті 5 та пункту «б» статті 12 Закону № 2262-XII військовослужбовцям і особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, але були позбавлені військових чи спеціальних звань або звільнені зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або за вчинення корупційного діяння, та членам їхніх сімей пенсія призначається на загальних підставах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судами встановлено, що за вироком суду, який набрав законної сили, позивача позбавлено спеціального звання «майор міліції».

Отже, з моменту позбавлення спеціального звання, ОСОБА_2 втратив право на отримання пенсії призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Таким чином, після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 зазначеного Закону позивач матиме право на отримання пенсії за віком.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо обґрунтованості вимог ОСОБА_2 та задоволення позову про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо припинення виплати пенсії за вислугу років та зобов'язання поновити позивачу виплату вказаної пенсії.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ГУ ПФУ в Кіровоградській області підлягає задоволенню. Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про зобов'язання поновити виплату пенсії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про зобов'язання поновити виплату пенсії відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Заїка М.М.

судді: Загородній А.Ф.

Кобилянський М.Г.