Історія справи

Постанова ВАСУ від 27.11.2014 року у справі №826/18152/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2014 р. м. Київ К/800/16657/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., секретар судового засідання - Наумець О.В.;

за участю представника позивача - Гасая О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайдзен Капітал» до Центрального територіального департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про визнання незаконними та скасування постанов і вимог, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайдзен Капітал» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ТОВ «Кайдзен Капітал» (Товариство) звернулося до суду з позовом до Центрального територіального департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (Територіальний департамент) про скасування постанов і вимог.

Зазначили, що за результатами проведеної Територіальним департаментом перевірки позивача виявлені порушення правил здійснення первинного фінансового моніторингу. У зв'язку з цим складені постанови про застосування до Товариства санкцій та направлені вимоги про усунення виявлених порушень.

Посилаючись на те, що висновки Територіального департаменту про порушення є помилковими, а позивачем вжито усіх залежних від нього заходів для забезпечення протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, просили визнати незаконними та скасувати постанови Територіального департаменту про накладення санкцій за правопорушення від 16 жовтня 2013 року: № 19-ЦД-1-Т-л; №20-ЦД-1-Т-л; №21-ЦД-1-Т-л; №22-ЦД-1-Т-л; №23-ЦД-1-Т-л; №24-ЦД-1-Т-л; а також скасувати та визнати незаконними вимоги Територіального департаменту щодо усунення виявлених порушень від 16 жовтня 2013 року: № 06-ЦД-1-Т-л; № 07-ЦД-1-Т-л; № 08-ЦД-1-Т-л; № 09-ЦД-1-Т-л. Крім того, просили стягнути з Територіального департаменту на користь Товариства завдану матеріальну шкоду у розмірі 10 200 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, представника позивача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що позивач є суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

За результатами проведеної Територіальним департаментом перевірки виявлені порушення Товариством правил частини першої статті 6, пунктів 3, 4, 5, 6, 26 частини другої статті 6 Закону України від 28 листопада 2002 року № 249-IV «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму» (Закон № 249-IV).

Постановою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року №19-ЦД-1-Т-л за відсутність у правилах фінансового моніторингу Товариства типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, до позивача застосована санкція у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимогою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 06-ЦД-1-Т-л Товариство зобов'язано усунути наведене порушення.

Постановою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 20-ЦД-1-Т-л за незабезпечення у діяльності Товариства управління ризиками щодо легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (не визначено ступінь ризику контрагента «Сіам Капітал») до позивача застосована санкція у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 21-ЦД-1-Т-л за не з'ясування фінансового стану окремих контрагентів Товариства до позивача застосована санкція у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 22-ЦД-1-Т-л за не виявлення фінансової операції, яка підлягає обов'язковому моніторингу, до позивача застосована санкція у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимогою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 07-ЦД-1-Т-л Товариство зобов'язано усунути вказане порушення.

Постановою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року №23-ЦД-1-Т-л за нездійснення реєстрації фінансової операції, яка підлягає обов'язковому моніторингу, до позивача застосована санкція у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимогою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 08-ЦД-1-Т-л Товариство зобов'язано усунути вказане порушення.

Постановою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року №24-ЦД-1-Т-л за неповідомлення Територіального департаменту про фінансову операцію, яка підлягає обов'язковому моніторингу, до позивача застосована санкція у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимогою Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 09-ЦД-1-Т-л Товариство зобов'язано усунути вказане порушення.

Відмовивши у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виявлені Територіальним департаментом порушення підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів погоджується частково.

Відповідальність за порушення правил фінансового моніторингу встановлена статтею 23 Закону № 249-IV.

За правилами частини третьої цієї статті у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на нього в установленому законом порядку може бути накладено штраф.

Частиною сьомою цієї ж статті передбачено, що санкції до суб'єктів первинного фінансового моніторингу, передбачені цією статтею, застосовуються суб'єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють регулювання і нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, в межах їхньої компетенції.

Колегія суддів вважає помилковими висновки судів щодо законності постанови Територіального департаменту №19-ЦД-1-Т-л та вимоги № 06-ЦД-1-Т-л.

Спір у цій частині вимог зводиться до законності посилання у правилах фінансового моніторингу Товариства на Інтернет-ресурс в частині визначення типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Спірні відносини врегульовані Законом № 249-IV та Положенням про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженим Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 липня 2012 року № 995, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2012 року за № 1346/21658 (Положення № 995).

Частиною першою статті 6 Закону № 249-IV передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та інших суб'єктів державного фінансового моніторингу встановлює правила, розробляє програми проведення фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення, крім спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, та осіб, зазначених у підпункті «ґ» пункту 8 частини другої статті 5 цього Закону.

Пунктом 1 розділу ІІІ Положення № 995 встановлено, що правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила) являють собою окремий єдиний внутрішній документ суб'єкта первинного фінансового моніторингу, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання суб'єкта первинного фінансового моніторингу і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Відповідно до підпункту «к» пункту 8 розділу ІІІ Положення № 995 правила містять такий окремий розділ як типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

З пояснень сторін вбачається, що відповідний розділ Правил, затверджених Товариством, містив лише посилання на відповідну сторінку офіційного сайту Саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку «АУФТ», який у свою чергу, сформований на підставі публікацій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Зазначений ресурс, як вказує позивач, містить типологію міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та постійно оновлюється.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 вересня 2013 року № 1930 пункт 8 розділу III Положення № 995 доповнено абзацом двадцять четвертим, згідно з яким у Правилах не допускається посилання на Інтернет-ресурси.

Оскільки у період, який перевірявся, відповідна заборона не існувала, а зміст розділу «типологія міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» за своєю суттю не має бути індивідуальним для кожного суб'єкта фінансового моніторингу, колегія суддів вважає постанову Територіального департаменту №19-ЦД-1-Т-л та вимогу № 06-ЦД-1-Т-л - незаконними.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновками судів в частині законності постанови Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 20-ЦД-1-Т-л, оскільки позивач не заперечує вчинення порушення (незабезпечення у діяльності Товариства управління ризиками щодо легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (не визначено ступінь ризику контрагента «Сіам Капітал»).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 249-IV суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та розробляти критерії ризиків.

Підпунктом «г» пункту 1 розділу IV Положення № 995 передбачено, що проведення ідентифікації та вивчення клієнтів суб'єктом первинного фінансового моніторингу включає постійне проведення заходів із вивчення клієнта - моніторинг (перегляд) операцій, що здійснюються в ході ділових відносин, на їх відповідність характеристиці клієнта та визначеному ризику клієнта.

З наведених норм вбачається, що за відсутності визначеного ступеня ризику проведення ідентифікації та вивчення клієнтів суб'єктом первинного фінансового моніторингу не є можливим.

Згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу IV Положення № 995 суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує визначення ризику клієнта відповідно до розроблених критеріїв до/або під час встановлення ділових відносин.

Абзацом шостим цього ж пункту передбачено, що результати управління критеріями ризику клієнта фіксуються письмово в паперовому вигляді та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення ідентифікації клієнта.

Таким чином, не визначення критерію ризику клієнта правильно розцінено судами як порушення.

Посилання позивача на те, що це порушення є одиночним та незначним не може звільняти особу від застосованих санкцій.

Колегія суддів також дійшла висновку про законність постанови Територіального департаменту від 16 жовтня 2013 року № 21-ЦД-1-Т-л, якою накладено санкцію за нез'ясування фінансового стану окремих контрагентів Товариства.

Відповідно до пункту 26 частини другої статті 6 Закону № 249-IV суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан.

Доводи позивача у цій частині вимог зводяться до твердження про те, що відповідні контрагенти мали невисокий ступінь ризику, тому інформацію про їх фінансовий стан з'ясовувати не потрібно.

Колегія суддів не приймає такі доводи до увагу, оскільки зміст наведеного пункту 26 частини другої статті 6 Закону № 249-IV імперативно зобов'язує проводити аналіз відповідності фінансових операцій наявній інформації про фінансовий стан контрагента.

З наведеним висновком кореспондується частина 8 Закону № 249-IV, за правилами якого суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати інформацію стосовно ідентифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану, необхідну для виконання таким суб'єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Аналіз змісту Закону № 249-IV та Положення № 995 дає підстави стверджувати, що підвищений ступінь ризику клієнта є підставою для додаткового вивчення фінансового стану.

Розглядаючи питання про законність постанов Територіального департаменту № 22-ЦД-1-Т-л, №23-ЦД-1-Т-л, №24-ЦД-1-Т-л та вимог № 08-ЦД-1-Т-л і № 09-ЦД-1-Т-л, колегія суддів виходить з такого.

Вказані рішення стосуються операції, яка, на думку відповідача, підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу (виявленню, реєстрації та повідомленню Територіального департаменту), чого Товариством зроблено не було.

Підставою для віднесення операції до таких, що підлягають фінансовому моніторингу, відповідач вважає наявність на векселі, яким здійснено розрахунок за договором, індосаменту «за пред'явленням».

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 15 Закону № 249-IV фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень), та має ознаку проведення з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника.

Колегія суддів вважає помилковими висновки судів щодо того, що простий вексель, про який йдеться у спірному випадку, містить індосамент. Як вбачається зі змісту векселя, у ньому чітко визначена особа, за наказом якої має здійснюватися платіж.

При цьому, напис «за пред'явленням» міститься у векселі на місці дати платежу.

За змістом статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцію 7 червня 1930 року (до якої приєдналася Україна) простий вексель має містити зазначення строку платежу.

За змістом статті 2 Уніфікованого закону простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

Тому колегія суддів вважає, що зазначення у графі векселя «дата платежу» позначки «за пред'явленням» відповідає вимогам Уніфікованого закону та не може вважатися індосаментом.

Тому операція з таким векселем не підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, а Територіальним департаментом протиправно застосовано санкції за його нездійснення.

З викладеного вбачається, що постанови Центрального територіального департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 16 жовтня 2013 року №19-ЦД-1-Т-л, № 22-ЦД-1-Т-л, №23-ЦД-1-Т-л, №24-ЦД-1-Т-л та вимоги від 16 жовтня 2013 року № 06-ЦД-1-Т-л, № 08-ЦД-1-Т-л і № 09-ЦД-1-Т-л підлягають скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що фінансові санкції в розмір 6 800 грн, застосовані цими постановами, повністю сплачені Товариством на рахунок Територіального департаменту.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимогу позову про стягнення цих коштів з відповідача.

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайдзен Капітал» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року в частині відмови в задоволенні вимог про визнання незаконними та скасування постанов Центрального територіального департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 16 жовтня 2013 року №19-ЦД-1-Т-л, № 22-ЦД-1-Т-л, №23-ЦД-1-Т-л, №24-ЦД-1-Т-л та вимог Центрального територіального департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2013 року № 06-ЦД-1-Т-л, № 08-ЦД-1-Т-л і № 09-ЦД-1-Т-л, а також в частині вимоги про стягнення 6 800 грн - скасувати.

Ухвалити у цій частині вимог нове рішення про задоволення позову.

Визнати незаконними та скасувати постанови Центрального територіального департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 16 жовтня 2013 року №19-ЦД-1-Т-л , № 22-ЦД-1-Т-л, №23-ЦД-1-Т-л, №24-ЦД-1-Т-л та вимоги Центрального територіального департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2013 року № 06-ЦД-1-Т-л, № 08-ЦД-1-Т-л і № 09-ЦД-1-Т-л.

Стягнути з Центрального територіального департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайдзен Капітал» 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн.

В решті - судові рішення залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайдзен Капітал» судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн 27 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов