Історія справи

Постанова ВАСУ від 27.11.2014 року у справі №817/992/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2014 р. м. Київ К/800/49167/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.А.,

за участю: секретаря судового засідання Загородньої М.О.,

представника відповідача Сахарова М.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненської митниці міндоходів Міністерства доходів і зборів України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року у справі за позовом ТОВ "ВПК-України" до Рівненської митниці міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» 15.03.2013 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 05.03.2013 року № 204000003/2013/000010/2.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці № 204000003/2013/000010/2 від 05.03.2013 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Рівненська митниця міндоходів Міністерства доходів і зборів України подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до митної декларації (МД-2) № 204050001/2013/002768 від 05.03.2013 року, поданої до Рівненської митниці, позивачем задекларовано товар - чай індонезійський чорний, ваговий, не ароматизований, ферментований, призначений для розфасовки у фільтропакети, у мішках по 51 кг кожен та зелений чай ваговий, не ферментований, не ароматизований, призначений для розфасовки у фільтропакети, у мішках по 55 кг кожен, з заявленням вартості товару у загальній сумі 202893,35 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD: 7,99) становить 25383,88 доларів США.

Під час митного оформлення вказаних товарів інспектор митної служби дійшов висновку, що документи, надані для митного оформлення, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, у зв'язку з чим у Рівненської митниці виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів та достовірності відомостей, необхідних для її підтвердження.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Рівненською митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2013/000010/2 від 05.03.2013 року, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом. Митну вартість товарів визначено на основі раніше визнаних митним органом митних вартостей, з врахуванням заявленої сортності та призначення товарів на рівні товар №1 - 3,50 USD/кг, товар №2 - 5,90 USD/кг. Числове значення митної вартості партії товарів становить 41168,00 USD.

06 березня 2013 року товар було випущено в обіг під гарантійні зобов'язання згідно декларації №204050001/2013/002797 від 06.03.2013 року.

Не погоджуючись з рішенням Рівненської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 05.03.2013 року №204000003/2013/000010/2, позивач звернувся з позовом про його скасування.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що 01.04.2012 року між Компанією «Пі. Ті. Сарі Вангі Ей. І. Ей.» (Індонезія) та ТОВ «ВПК-Україна» укладено контракт №VPKPT-04/12, відповідно до п.1.1. якого Продавець (Компанія «Пі. Ті. Сарі Вангі Ей. І. Ей.») виготовляє та продає, а Покупець (ТОВ «ВПК-Україна») приймає і оплачує на умовах контракту чай чорний та зелений (ваговий, фасований чи у фільтропакетах), в подальшому «Товар», вказаний в інвойсі, в якому зазначені найменування, кількість, ціна та умови поставки Товару.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п.2 контракту, ціни товару встановлюють в Доларах США. Ціни розуміють на умовах поставки CIF Одеса/Іллічівськ, Україна (Інкотермс 2010), включаючи вартість Товару, первинну та вторинну упаковку, маркування, транспортні витрати та страхування до порту Одеса/Іллічівськ та інші витрати по доставці.

В подальшому до контракту внесено зміни згідно додаткової угоди №2 від 10.01.2013 року.

05 березня 2013 року ТОВ "ВПК-Україна" пред'явлено до митного оформлення на Рівненську митницю товар (чай зелений та чай чорний, ваговий), придбаний у «Пі. Ті. Сарі Вангі Ей. І. Ей.» (Індонезія) на підставі контракту від 01.04.2012 року №VPKPT-04/12, інвойсу від 10.01.2013 року № 011/SWE/B/13 на суму 25 383.88 доларів США, а також надано міжнародну товарно-транспортну накладну (СMR) № 31256 від 27.02.2013 року та інші документи.

На підтвердження митної вартості товару ТОВ "ВПК-Україна" надано також митному органу пакет таких документів:

1) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 204050001/2013/002768 від 05.03.2012р.;

2) декларація митної вартості № 204050001/2013/002797 від 06.03.2013р.;

3) зовнішньоекономічний договір (контракт) №VPKPT-04/12 від 01.04.2012 р.;

4) рахунок-фактура (інвойс) № 011/SWE/B/13 від 10.01.2012 р.;

5) платіжне доручення в іноземній валюті №9 від 31.01.2013 р.;

6) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №204/2012/0000316 від 28.11.2012 р.;

7) міжнародна автомобільна накладна № 31256 від 27.02.2013р.;

8) коносамент №MOLU14601324215 dsl 13/01/2013р.;

9) доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №2 від 10.01.2013р.;

10) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №VPKPT-04/12 від 01.04.2012р.;

11) інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від13.01.2013р.;

12) інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2761 від 13.01.2013р.;

13) сертифікат про походження товару загальної форми № 2988 від 22.01.2013р.;

14) лист виробника № 29-2013-PT/SWE від 27.02.2013р.;

15) сертифікат якості б/н від 10.01.2013р.;

16) копія митної декларації країни відправлення №020471 від 10.01.2013р.

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту) і становила загальну суму 25383,88 доларів США (202893,35 грн. за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення, курс USD: 7,99 грн.).

З метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованих товарів, Рівненською митницею витребувано від декларанта додаткові документи, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- інформацію біржових організацій про вартість товару;

- банківські платіжні документи, що стосується оцінюваного товару.

Приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що згідно з даними інші особи у попередні періоди розмитнювали подібний товар за більшою вартістю, ніж це задекларовано позивачем. Крім того, в поданих декларантом документах виявлено відсутність певної інформації та розбіжності щодо вартості транспортних витрат, а саме: відсутні відомості щодо включення до ціни товарів усіх понесених до митного кордону України витрат, зокрема, на навантаження товару на судно, фрахт суден, оплати оренди контейнера, страхування товару, оплати навантажувально-розвантажувальних робіт у портах, згідно повного маршруту транспортування.

ТОВ "ВПК-Україна" на вимогу відповідача відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надано додаткові документи, проте, не у повному обсязі.

05 березня 2013 року ТОВ "ВПК-Україна" направлено до Рівненської митниці лист №431 на підтвердження заявленої митної вартості товару (чай зелений ваговий, країна походження В'єтнам) з додатками, а саме: - платіжне доручення в іноземній валюті №9 від 31.01.2013 р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №2 від 10.01.2013р.

Згідно звіту Рівненської торгово-промислової палати про оцінку майна (індонезійського чорного чаю сорту PATUHA BOPF та індонезійського зеленого чаю сорту STD G.001 FANNINGS-) на умовах контракту №VPKPT-04/12 від 01.04.2012 року та додаткової угоди №2 від 10.01.2013 року станом на 09.04.2013 року, ринкова вартість одного кілограма представленого індонезійського чаю становить: - індонезійського чорного чаю сорту PATUHA BOPF 18,30 грн. або 2,29 доларів США по курсу НБУ на дату оцінки; - індонезійського зеленого чаю сорту STD G.001 FANNINGS - 13,51 грн. або 1,69 доларів США по курсу НБУ на дату оцінки.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що та обставина, що в ЄАІС Держмитслужби є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з пунктом 11 Порядку декларування для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Аналіз наведених норм, а також Порядку здійснення контролю та Порядку декларування дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Порядком здійснення контролю передбачено, що послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення митного контролю і митного оформлення товарів визначається ДМСУ.

Відповідно до пункту 3 наказу ДМСУ від 24.06.2009 року № 602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.07.2009 року № 669/16685, яким затверджено порядок роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, передбачено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті рішень як джерело інформації використовуються спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси електронно-автоматизованої інформаційної системи ДМСУ (ЄАІС ДМСУ).

Враховуючи зазначені норми, колегія суддів дійшла висновку, що наявність в ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Крім того, суди попередніх інстанцій помилково не врахували виявлені митним органом факти наявності у поданих позивачем документах, що підтверджують митну вартість, розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, судами необґрунтовано не взято до уваги, що у коносаменті MOLU14601324215 від 13.01.2013 року міститься запис «Freight collect», що відповідно до міжнародної термінології означає, що фрахт оплачується отримувачем у порту призначення; «Intended connecting my OOCL NEW YORK V.099W02 or substitute», що свідчить про наявність додаткового судна «NEW YORK» , рейс № 099W02, на яке здійснювалось перевантаження у транзитному порту.

Крім того, відповідно до умов контракту поставка товару здійснюється на умовах CIF-Одеса, країна експорту - Шрі-Ланка, а у коносаменті від 13.01.2013 року країна експорту - Джакарта (Індонезія).

Зазначені обставини свідчать про розбіжності у документах поданих позивачем для митного оформлення.

Крім того, доставка товару здійснювалась на умовах СІР-Одеса - відповідно до офіційних умов тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати термін СІР означає, що поставка товару є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Таким чином, оскільки порт, в якому виконуються умови поставки, в документі не зазначено, у митного органу виникли сумніви щодо повноти включення до митної вартості усіх належних витрат, незалежно від того хто їх поніс, оскільки таким портом міг бути і порт завантаження.

Зазначені обставини свідчать про наявність підстав, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, для вимоги митного органу до декларанта надати додаткові документи.

Проте, витребувані митним органом документи були надані не у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оскільки декларант не надав Митниці витребувані документи, що є його обов'язком, Митниця правильно застосувала для визначення вартості задекларованого товару резервний методо, при цьому обґрунтувавши неможливість застосування попередніх методів у своєму рішенні.

З огляду на зазначене підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Рівненської митниці міндоходів задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ТОВ "ВПК-України" до Рівненської митниці міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: