Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2015 року м. Київ справа № 800/221/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Карася О.В.

Кошіля В.В.

Моторного О.А.

Федорова М.О.

розглянувши в поряду письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_4 доВерховної Ради України провизнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4) звернувся з позовом до Верховної Ради України (далі по тексту - відповідач) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2013 року ОСОБА_4 подав заяву до Вищої ради юстиції про відставку, яку було розглянуто та задоволено, у зв'язку з чим внесено подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області. Вказане подання отримане Верховною Радою України в грудні 2013 року.

Однак, лише 25.12.2014 року Верховною Радою України прийнято постанову «Про звільнення суддів» № 59-VIII, зокрема про звільнення ОСОБА_4

Позивач зазначає, що тривалий час нерозгляду Верховною Радою України питання відставки порушує його конституційні права на вільне волевиявлення, право припинення трудової діяльності на посаді судді.

22.07.2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання від представника Верховної Ради України про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі в судовому засіданні представника відповідача.

Перевіривши доводи відповідача, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вищевказаного клопотання.

27.07.2015 року представники сторін в судове засідання не з'явились, з урахуванням заявленого позивачем клопотання щодо розгляду справи у його відсутність, та з урахуванням відсутності правових підстав для задоволення клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 04.07.2002 року N 57-IV, ОСОБА_4 обрано суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда безстроково.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 23.05.2013 року № 306-VII ОСОБА_4 обрано суддею апеляційного суду Кіровоградської області.

31.10.2013 року ОСОБА_4 звернувся до Вищої ради юстиції про звільнення його з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.

10.12.2013 року Вищою радою юстиції прийнято рішення № 1368/0/15-13 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку». Вказане подання надійшло до Верховної Ради України в грудні 2013 року.

25.12.2014 року Верховною Радою України прийнято постанову «Про звільнення суддів» № 59-VIII, якою відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку, звільнено з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області ОСОБА_4

05.01.2015 року наказом «Про виключення судді апеляційного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 зі складу суду у зв'язку зі звільненням у відставку» відповідно до вищевказаної постанови № 59-VIII позивача виключено із складу апеляційного суду Кіровоградської області 26.12.2014 року.

Вважаючи бездіяльність Верховної Ради України щодо несвоєчасного розгляду питання про прийняття відставки протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суду виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон України «Про судоустрій і статус суддів») передбачено, що суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Згідно ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

Статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.

Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Розгляд питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, який діє за його дорученням.

Рішення про звільнення з посади судді приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 року № 1861-VI (далі - Закон України «Про Регламент Верховної Ради України») Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії є чергові та позачергові.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» передбачено, що за звичайних обставин перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий - для роботи в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах), четвертий - для роботи народних депутатів з виборцями.

Згідно ст. 20 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» порядок денний сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» передбачено, що до порядку денного сесії Верховної Ради включаються позачергово без голосування, зокрема, питання про складення присяги, питання про призначення, обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад, а також питання щодо здійснення парламентського контролю, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» Верховна Рада звільняє з посад суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою, та суддів, обраних безстроково, відповідно до частин п'ятої, шостої статті 126 Конституції України, статті 23 Закону України «Про Конституційний Суд України» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зі змісту наведених норм законів, що регулюють питання звільнення з посади судді, обраного безстроково у зв'язку з поданням ним заяви про відставку, вбачається, що строком обмежено тільки дії Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви повинна внести до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

В той же час, жодним законодавчим актом України не встановлено строків розгляду Верховною Радою України подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді, обраного безстроково. Таким чином, безпідставними є позовні вимоги щодо несвоєчасності розгляду такого подання.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Верховна Рада України не допускала протиправної бездіяльності, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст. ст. 158 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді О.В. Карась В.В. Кошіль О.А. Моторний М.О. Федоров