Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2015 р. м. Київ К/800/43355/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Заїки М.М., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року,

встановив:

В листопаді 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області (далі - управління ПФУ) звернулось з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (далі - відділ ДВС) про зобов'язання начальника відділу ДВС провести службову перевірку виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/5388/13-а про стягнення заборгованості з Казенного підприємства "Кіровгеологія" на користь управління ПФУ в сумі 101 189,36 грн, визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, на виконанні в якого перебуває виконавчий лист, зобов'язання державного виконавця провести всі виконавчі дії, передбачені статтями 11, 25, 31, 32, 52, 57, 61, 65, 66 Закону України "Про виконавче провадження".

Позов обґрунтувало тим, що 19.08.2013 р. до відділу ДВС надійшла заява управління ПФУ як стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 826/5388/13-а. Проте всупереч вимогам чинного законодавства станом на 07.11.2013 р. управління ПФУ не отримало жодного документа виконавчого провадження, а подана ним 19.09.2013 р. скарга на бездіяльність державного виконавця залишена начальником відділу ДВС без відповіді.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі управління ПФУ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що за заявою управління ПФУ від 14.08.2013 р. про примусове виконання виконавчого листа № 826/5388/13-а, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 02.08.2013 р., заступником начальника відділу ДВС Хомишиним Ю.Б. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 39480661 від 22.08.2013 р. та надано божнику - Казенному підприємству "Кіровгеологія" семиденний строк для добровільного виконання.

Супровідним листом від 22.08.2013 р. № 1106/16 вказану постанову направлено сторонам виконавчого провадження.

11.11.2013 р. виконавче провадження передано на виконання головному державному виконавцю Кущ В.В. у зв'язку із звільненням заступника начальника відділу ДВС Хомишина Ю.Б.

22.11.2013 р. головним державним виконавцем Кущ В.В. направлено запити для встановлення місцезнаходження боржника, даних про керівника, місце проведення реєстраційних дій, рахунків боржника, реєстрацію транспортних засобів. За даними начальника відділу ДВС, станом на 17.12.2013 р. відповіді на адресу відділу не надходили.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В частині третій вказаної статті наведений перелік дій, які має право вчиняти державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про виконання відповідачем своїх обов'язків, передбачених статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, вважаючи, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності та своєчасно і в повному обсязі вчинив виконавчі дії, суди не врахували, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів направлення сторонам виконавчого провадження, зокрема і боржнику, копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2013 р., яка в силу частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, протягом трьох місяців з дня відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не було вчинено жодної дії з виконання рішення суду, хоча Законом України "Про виконавче провадження" чітко регламентовано, коли державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення (стаття 27), які заходи примусового виконання вживає (статті 11, 32), які стягнення застосовує до боржника в разі невиконання вимог державного виконавця (статті 75, 90).

За змістом частин першої і другої статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, здійснює контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем та в разі, якщо рішення та/або дії державного виконавця суперечать вимогам закону, має право своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, начальник відділу ДВС, навіть після отримання 24.09.2013 р. скарги управління ПФУ на бездіяльність державного виконавця, не відреагував на тривале порушення останнім вимог закону.

За наведених обставин та виходячи з положень частини другої статті 11 КАС України, колегія суддів вбачає підстави для визнання протиправною бездіяльності державного виконавця і начальника відділу ДВС, допущену при виконанні рішення суду у справі № 826/5388/13-а.

Водночас позовна вимога про зобов'язання державного виконавця провести всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії не підлягає задоволенню, враховуючи, що на час судового розгляду даної справи державним виконавцем вже були вчинені окремі дії і саме державний виконавець визначає, які конкретно дії необхідно вчинити для виконання рішення.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині, а в решті позовних вимог - залишенню без змін.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити: визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, допущену при виконанні виконавчого листа № 826/5388/13-а, виданого 02.08.2013 р. Окружним адміністративним судом м. Києва, про стягнення з Казенного підприємства "Кіровгеологія" на користь Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області коштів в сумі 101 189,36 грн.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Заїка М.М. Ліпський Д.В.