Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 року м. Київ справа № 800/20/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Муравйов О.В.

судді Бухтіярова І. О.

Веденяпін О. А.

Костенко М. І.

Приходько І. В.

секретар судового засідання Титенко М.

за участю:

представника відповідача Лаптієв А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною,-

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із позовною заявою до Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного Казначейства України, Апеляційного суду Дніпропетровської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що будучи обраною суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково, 14 січня 2014 року подала заяву до Вищої ради юстиції про відставку, яку 11 лютого 2014 року задоволено та внесено подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області. Проте, лише 25 грудня 2014 року Верховною Радою України (через 11 місяців) була прийнята постанова № 59-VIII, зокрема про її звільнення. За цей час до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» були внесені зміни, якими із Закону виключена стаття 136, внаслідок чого позивачка втратила право на отримання вихідної допомоги, розмір якої мав би складати 227766 грн. У зв'язку з наведеним позивачка просила:

- визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо несвоєчасно розгляду питання про прийняття відставки судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5;

- стягнути з головного управління Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного Казначейського рахунку на користь ОСОБА_5 вихідну допомогу у розмірі 227766 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України, Апеляційного суду Дніпропетровської області про стягнення коштів залишені без розгляду, оскільки відповідно до статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

За таких обставин предметом судового розгляду в цій справі є позовна вимога до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності щодо несвоєчасного розгляду питання про прийняття відставки судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5.

Позивачка в судове засіданні не з'явилась, просила розглянути справу без її участі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Заперечення обгрунтовані тим, що норми права, які регламентують діяльність Верховної Ради України та порядок звільнення судді, обраного безстроково, не містять строку, протягом якого повинно бути прийняте рішення. Крім того, питання звільнення позивачки розглядалося Верховною Радою України за встановленою Регламентом процедурою 05.06.2014 року, проте проект постанови був прийнятий за основу та направлений на доопрацювання, оскільки у народних депутатів виникли сумніви щодо можливості звільнення деяких суддів, які були включені до проекту постанови разом із позивачкою. Також перешкодою в розгляді питання стало дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Позивачка ОСОБА_5 працювала суддею з 20.06.1982 року.

Постановою Верховної Ради України від 06.06.1997 року обрана суддею Дніпропетровського обласного суду безстроково. Відповідно до Закону України № 2531-ІІІ від 21.06.2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» Дніпропетровський обласний суд набув статусу апеляційного суду Дніпропетровської області.

14 січня 2014 року ОСОБА_5 звернулася із заявою про відставку.

11 лютого 2014 року Вищою радою юстиції було прийняте рішення № 161/0/15-14 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровськоїх області, у зв'язку з поданням заяви про відставку», яким встановлено, що ОСОБА_5 має необхідний для відставки судді стаж роботи, встановлений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», стороннього впливу або примусу на неї при прийнятті рішення про звільнення перевіркою не виявлено, на підставі чого вирішено внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

13 лютого 2014 року Вищою радою юстиції до Верховної Ради України внесено відповідне подання № 7/01/12-14 (вх. № 04-15/4-652 від 17.02.14).

25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято постанову № 59-VIII "Про звільнення суддів", якою відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5

Вважаючи протиправною бездіяльність Верховної Ради України, що на думку позивачки полягає у довготривалому (несвоєчасному) розгляді питання про прийняття її відставки, як судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, звернулась до Вищого адміністративного суду з даним позовом.

Виходячи з загальних засад права, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це певна форма його поведінки, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно з законодавством України.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не допущена бездіяльність в частині прийняття вказаної постанови (рішення), виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" № 1861-VI від 10 лютого 2010 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1861).

За змістом статті 19 Конституції України всі органи влади, у тому числі законодавчої, здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах.

Частиною четвертою статті 82 Конституції України передбачено, що порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Законом про регламент Верховної Ради України.

Відповідно до частини першої статті 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно.

Зазначене положення також закріплене в статті 9 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до якої Верховна Рада проводить свою роботу сесійно (частина перша); сесії Верховної Ради складаються, зокрема, із засідань Верховної Ради; засідання Верховної Ради можуть бути, зокрема, пленарними (частина п'ята).

Стаття 19 Регламенту визначає, що за звичайних обставин перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верховної Ради.

Згідно з частиною першою статті 20 Регламенту порядок денний сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.

Частиною 3 статті 22 Регламенту передбачено, що проект постанови Верховної Ради про затвердження порядку денного сесії Верховної Ради приймається в цілому більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Статтями 84 та 91 Конституції України встановлені повноваження Верховної Ради України, які стосуються процедури проведення пленарних засідань та голосування на них.

Жодного порушення зазначеної процедури судом не встановлено. Також жодним законодавчим актом не регламентовано строки вчинення певних дій, що спростовує доводи позивача про вчинення бездіяльності.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що доводи представника відповідача про відсутність законодавчо встановленого строку розгляду питання про звільнення позивача з посади судді не свідчать на користь позивача, як на підставу порушення її прав. В даному разі необхідно виходити із загальних принципів розуміння розумності строку, при цьому слід зазначити, що зазначене питання (по суті) неодноразово виносилось на розгляд Верховною Радою України, але з різних причин (законотворча діяльність виборного органу, дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів) не було розглянуто.

З огляду на викладене, доводи позивача не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, у зв'язку з чим позивачці необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 159-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 10 днів з дня ухвалення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді І. О. Бухтіярова

А. О. Веденяпін

М. І. Костенко

І. В. Приходько