Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2015 р. м. Київ К/9991/44871/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за позовом Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року позов Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 6, 8 вимоги Державної фінансової інспекції в Луганській області «Про усунення порушень» №12-06-14-14/7692 від 15.08.2011 року, винесені на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату за період з 01.01.2009 року по 01.04.2011 року за № 06-21/008 від 06.07.2011року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправними та скасувати пункти 2, 4, 5, 6, 8 вимоги Державної фінансової інспекції в Луганській області «Про усунення порушень» за № 12-06-14-14/7692 від 15.08.2011 року, винесені на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату за період з 01.01.2009 року по 01.04.2011 року за № 06-21/008 від 06.07.2011року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою та просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, відповідно до пункту 2.14 Плану роботи ГоловКРУ України на 2 квартал 2011 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 23.05.2011 року № 432 головним контролером-ревізором відділу інспектування у сфері послуг державної фінансової інспекції в Луганській області Бакаревим В.Г. було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату (далі Лутугинского ДНВВК) за 2009-2010 роки та звітний період 2011 року.

За підсумками проведення ревізії, був складений акт № 06-21/008 від 06.07.2011 року.

18 серпня 2011 року позивачем було отримано вимогу «Про усунення порушень» за №12-06-14-14/7692 від 15.08.2011 року, яка була винесена на підставі акту ревізії № 06-21/008 від 06.07.2011 року.

Вказаною вимогою Лутугинському ДНВВК було запропоновано опрацювати матеріали перевірки та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, вирішити питання про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних осіб.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що дії Державної фінансової інспекції щодо встановлення порушень, викладених в акті ревізії та у вимозі є протиправними, а тому спірні пункти вимоги про усунення порушень підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на наведене, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

В даній справі, відповідачем пред'явлена вимога про усунення порушень, виявлених під час ревізії, пунктами якої позивача зобов'язано провести дій по стягненню шкоди з винних осіб.

При цьому оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості заявленого позову.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: