Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м.Київ К/800/38977/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представника відповідача - Харченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд» до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегафуд» звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27 листопада 2012 року №81 у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 03-06/50-2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про необґрунтованість та безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки ТОВ «Мегафуд» при виробництві масла солодковершкового ТМ «Слобожанка» не порушувало чинне законодавство та не вчиняло дій, що могли б поставити його у більш вигідне становище у порівнянні з іншими суб'єктами господарювання, що діють на відповідному ринці товарів.

Постановою окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та відмовити ТОВ «Мегафуд» у задоволенні адміністративного позову.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про пропуск позивачем встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку звернення до адміністративного суду та неправомірність застосування судами норм ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з урахуванням звернення позивача з позовом до адміністративного, а не до господарського суду. Вказує, що поширення оманливої інформації відбулося саме ТОВ «Мегафуд» через реалізацію продукту, на етикетці якого було нанесено дані про складові продукту, які не відповідали дійсності, а тому висновок судів щодо притягнення до відповідальності за ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» ТОВ «Чорноморський завод продтоварів» як виробника товару є неправомірним. Вважає безпідставним спростування висновків дослідження КП Сумської обласної ради «Лабораторія по контролю за якістю харчових продуктів» за наявності належних доказів щодо компетентності лабораторії при проведенні такого дослідження. Зазначає про порушення положень п.3 ст.5 Закону України «Про молоко та молочні продукти» та недоведеність порушення тервідділенням вимог ДСТУ 4834:2007 «Молоко та молочні продукти: правила відбирання та готування проб до контролювання».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель (ст.3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

До повноважень адміністративної колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до ст.14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», віднесено розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією (стаття 2).

Як встановлено ч.4 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно ст.30 Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення, в тому числі про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Згідно ст.1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2 - 4 цього Закону.

У главі 3 вказаного Закону визначені дії щодо недобросовісної конкуренції, пов'язані зі створенням перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, втому числі поширення інформації, що вводить в оману.

Відповідно до ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Рішенням Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 листопада 2012 року №81 у справі № 03-06/50-2012 дії ТОВ «Мегафуд», що виразилися у поширення позивачем на етикетці молочної продукції невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості цього товару (а саме про те, що даний молочний продукт є «маслом солодковершковим селянським», до складу якого входять лише пастеризовані вершки з коров'ячого молока, що масова частка жиру складає 73 % та що «масло солодковершкове селянське» виготовлене по ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове»), визнані порушенням, що передбачено ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», та накладено штраф у розмірі 68000 грн.

Підставою для початку розгляду справи №03-06/50-2012 за ознаками порушення ТОВ «Мегафуд» законодавства, що передбачено ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення на етикетці продукції інформації, що уводить в оману, став факт звернення із поданням до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області, згідно якого, Інспекцією було проведено перевірку магазину «Спокуса» ФОП ОСОБА_3, за наслідками якої останнього було зобов'язано провести лабораторні дослідження масла солодковершкового ТМ «Слобожанка», що виробляється ТОВ «Чорноморський завод продтоварів» на замовлення ТОВ «Мегафуд», та за наслідками такого дослідження, проведеного КП Сумської обласної ради «Лабораторія по контролю за якістю харчових продуктів», (протокол випробувань від 07 березня 2012 року за № 022) зроблено висновок про невідповідність досліджуваного зразку масла солодковершкового ТМ «Слобожанка» вимогам нормативних документів, а саме, про заниження масової частки жиру на 2,5% та наявність 51,1% немолочного жиру, тоді як наявність немолочного жиру у жировій фазі зазначеного продукту нормативною документацією взагалі заборонена.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27 листопада 2012 року №81 у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 03-06/50-2012, суди першої та апеляційної інстанції виходили із ненадання відповідачем доказів законності проведення процедури відбирання контрольних зразків масла солодковершкового ТМ «Слобожанка», відсутності належних та припустимих доказів невідповідності досліджуваного зразка масла вимогам нормативних документів та безпідставності визнання дій позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», оскільки позивач не є виробником товару і не може відповідати за дії інших осіб.

Із казаними висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегафуд» здійснює господарську діяльність із виробництва та реалізації молочних продуктів, зокрема вершкового маслу та спреду. Для здійснення вказаної діяльності позивачем укладено договір на виробництво молочних продуктів на давальницьких умовах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморський завод продтоварів» від 04 січня 2011 року №1.

Одним з продуктів, що вироблявся ТОВ «Чорноморський завод продтоварів» на замовлення позивача за вказаним договором, було масло солодковершкове селянське під торговельною маркою «Слобожанка» з масовою часткою жиру 73 %, вагою 200 гр.

Етикетка вказаного товару містить недостовірну інформацію про:

- його склад, а саме про те, що даний молочний продукт є «маслом солодковершковим селянським», до якого входить лише пастеризовані вершки з коров'ячого молока, тоді як насправді він містить 51,1% немолочного жиру;

- те, що масова частка жиру складає 73%, тоді як насправді вона складає 70,5%;

- те, що товар виготовлений по ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове», тоді як вказаним вимогам товар не відповідає.

Отже, позивачем ТОВ «Мегафуд» при реалізації вказаного товару через етикетку (упаковку), на якій безпосередньо було нанесено відомості про його складові, які не відповідали дійсності, відбувалось поширення оманливої інформації, що є порушенням, передбаченим ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

При цьому, на кваліфікацію дій позивача не впливає факт того, є чи не є він виробником цього товару, оскільки відповідальність у даному випадку пов'язана не з фактом реалізації неякісної продукції, а з фактом поширення недостовірної інформації про цей товар при його реалізації.

Колегія суддів вважає безпідставними висновки судів попередніх інстанцій про некомпетентність проведення дослідження зразків товару на виявлення частки немолочних жирів комунальним підприємством Сумської обласної ради «Лабораторія по контролю за якістю харчових продуктів».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» вимірювальна лабораторія - підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції, за винятком вимірювань, пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів, послуг, з документальним оформленням їх результатів.

Згідно ст.10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань. Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.

Свідоцтвом про атестацію від 16 лютого 2010 року №РУ-0865/10, виданого КП «Лабораторія по контролю за якістю харчових продуктів» Сумської обласної ради, підтверджується компетенція Лабораторії на проведення вимірювань у сфері контролю якості та безпеки продуктів харчування та право проводити лабораторні дослідження, зокрема, на виявлення частки немолочних жирів у маслі вершковому, спредах та інших молочних продуктах.

Є необґрунтованим посилання судів на те, що відповідачем при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не перевірив, чи було додержано при відбиранні зразків товару вимог ДСТУ 4834:2007 «Молоко та молочні продукти: правила приймання, відбирання та готування проб до контролювання», зокрема, чи складався відповідний акт, чи збережено контрольні зразки для подальшого дослідження та чи проводилися повторні дослідження подвійної кількості зразків у зв'язку з отримання незадовільних результатів щодо якості товару, оскільки вчинення вказаних дій тервідділенням Антимонопольного комітету ДСТУ 4834:2007 не передбачено, а судами не зазначено, які саме положення ДСТУ 4834:2007 не були дотримані.

За результатами дослідження, проведеного КП «Лабораторія по контролю за якістю харчових продуктів» (протокол випробувань від 07 березня 2012 року № 022) встановлено невідповідність зразку масла солодковершкового селянського «Слобожанка» з масовою часткою жиру 73%, вагою 200 г, вимогам нормативних документів із-за заниженої масової частки жиру на 2,5% та наявності 51,1% немолочного жиру.

Відповідно до ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» масло - це харчовий жировий продукт, який виробляють тільки з коров'ячого молока та (або) продуктів його переробки, з рівномірно розподіленою в жировому середовищі вологою і сухими знежиреними речовинами. Солодковершкове масло - це вид вершкового масла, що виробляють з пастеризованих натуральних вершків; селянське масло - група вершкового масла з масовою часткою жиру від 72,5 % до 79,9 %. При виробництві масла вершкового добавки будь-яких інших жирів рослинного походження ДСТУ 4399:2005 забороняються.

Відповідно до ДСТУ 4445:2005 «Спреди та жирові суміші» спред - це харчовий жировий продукт, який складається з молочно-рослинного жиру з масовою часткою загального жиру від 50 % до 85%, в якому частка молочного жиру не менша, ніж 25% від загального жиру. На відміну від спреду, маса загального жиру в жировій суміші не повинна бути меншою, ніж 99%, а частка молочного жиру становить не менш як 25 % від загальної жирової фази продукту.

Отже, молочний продукт, що реалізовувався позивачем, не можна віднести ні до масла вершкового, ні до спреду, ні до жирової суміші.

Згідно з ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове», при маркуванні масла вершкового слід зазначати назву і адресу виробника, повну назву продукту, його склад, кінцеву дату зберігання або дату виробництва та строк придатності, умови зберігання, масу нетто, брутто, тару, номер партії, інформаційні дані про харчову цінність 100 г продукту, штрих-код ЕАН та інше. Крім цього, кожну партію сировини необхідно супроводжувати документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.

Відповідно до п.3 ст.5 Закону України «Про молоко та молочні продукти» у власних назвах продуктів та торгівельних марках, якщо ці продукти виробляються з використанням сировини немолочного походження, не допускається використання назв молочних продуктів.

За вказаними обставинами відповідачем правомірно визнано позивача винним у вчиненні порушення, передбаченого ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», що полягало у поширенні на етикетці молочної продукції, яка позиціонується останньою як масло солодковершкове селянське під торговельною маркою «Слобожанка» з масовою часткою жиру 73 %, вагою 200 г, інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей.

Приймаючи рішення від 27 листопада 2012 року №81, Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України діяло в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Враховуючи викладене суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин в заявленому позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді