Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2015 р. м. Київ К/800/52082/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: представника позивача Семещенко М.О.,

представника відповідача Ляшенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Державної фінансової інспекції України

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року

у справі № 814/693/13-а

за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»

до Державної фінансової інспекції України

про визнання протиправними та скасування вимоги,

встановив:

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (далі - ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект») звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України (далі - ДФІ України), в якому просило визнати протиправними та скасувати вимоги ДФІ України, викладені в листі від 17 січня 2013 року № 06-14/67 «Про усунення порушень» в тій частині, де вимагається:

- стягнути з АТЗТ «Промбуд-2» зайво сплачені кошти в сумі 795816 грн. за виконання робіт по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (1 пусковий комплекс)»;

- виключити з проектно-кошторисної документації по об'єктах «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (2 пусковий комплекс)», «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (3 пусковий комплекс)», «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (4 пусковий комплекс)» розцінку В 21-12-1 «Перенесення вантажів на 10 м понад врахованої нормами відстані», яка застосовується при реставрації.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу ДФІ України від 17 січня 2013 року № 06-14/67.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга мотивована тим, що виявлені відповідачем порушення доведені у встановленому законодавством порядку, вимоги відповідача ґрунтуються на вимогах закону, тому суди дійшли помилкового висновку про їх скасування.

В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав, просив задовольнити її з підстав, викладених в ній, представник позивача заперечив проти задоволення касаційної скарги, рішення судів просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що посадовими особами ДФІ України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» за період з 01 липня 2009 року по 30червня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 06-21/71 від 09 серпня 2011 року.

На підставі вказаного акту ДФІ України прийнято обов'язкову до виконання вимогу № 06-14/67 від 17 січня 2013 року «Про усунення порушень», де позивача зобов'язано усунути виявленні порушення шляхом:

- стягнення з АТЗТ «Промбуд-2» зайво сплачених коштів в сумі 795816 грн. за виконання робіт по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (1 пусковий комплекс)»;

- виключення з проектно-кошторисної документації по об'єктах: «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (2 пусковий комплекс»)», «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (3 пусковий комплекс»)», «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (4 пусковий комплекс)» розцінки 21-12-1 «Перенесення вантажів на 10 м понад врахованої нормами відстані», яка застосовується при реставрації.

Позивач, непогодившись з вказаною письмовою вимогою про усунення виявлених порушень, звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з незаконності вимог органу державного фінансового контролю через їх невідповідність законодавству.

Суд касаційної інстанції не погоджується з наведеними висновками судів з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення про Держфінінспекцію), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (п.п. 4 п. 4 Положення про Держфінінспекцію).

Згідно з п. 6 Положення про Держфінінспекцію Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням про Держфінінспекцію встановлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання регулюється Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 (далі - Порядок проведення інспектування).

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інспектування, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

П.п. 45, 46 Порядку проведення інспектування передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з п. 50 Порядку проведення інспектування за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року у справі № 21-69а15, від 19 травня 2015 року № 21-226а15, висновки яких мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.

З урахування викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що органи державного фінансового контролю мають право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Отже, вимога органу державного фінансового контролю про виключення з проектно-кошторисної документації розцінки В 21-12-1 «Перенесення вантажів на 10 м понад врахованої нормами відстані» спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання, тому не підлягає скасуванню.

Також відповідачем пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект». При цьому, оскаржувана вимога органу державного фінансового контролю про стягнення зайво сплачених коштів в сумі 795816 грн. вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що така вимога органу державного фінансового контролю не є обов'язковою до виконання для підконтрольної установи та виконуються нею добровільно, однак все ж може бути пред'явлена органом державного фінансового контролю підконтрольній установі, тому не суперечить вимогам закону та не підлягає скасуванню.

Судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині позовних вимог.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: