Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/800/51077/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Кочана В.М.,

Штульмана І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (далі - Управління) про визнання незаконною відмови в пільговому обчисленні вислуги років та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнання незаконною відмову Управління в пільговому обчисленні вислуги років роботи та зобов'язання здійснити розрахунок вислуги років при призначенні пенсії із врахуванням служби в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції з 1 жовтня 1989 року по 27 жовтня 1998 року на пільгових умовах.

Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року, позов задоволено. Визнано незаконною відмову Управління у перерахунку ОСОБА_2 вислуги років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року на пільгових умовах. Зобов'язано Управління здійснити обчислення ОСОБА_2 вислуги років за період проходження служби в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції з 1 жовтня 1989 року по 19 квітня 1998 року на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 1987 року проходив службу в органах внутрішніх справ, та з 1 жовтня 1989 року по 19 квітня 1998 року працював на посаді дільничного інспектора міліції.

26 липня 1999 року позивач звільнився з органів внутрішніх справ за підпунктом «ж» пункту 64 (за сімейними обставинами) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

20 листопада 2008 року ОСОБА_2 був поновлений на роботі в органах внутрішніх справ та працював начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Дар'ївської виправної колонії.

19 квітня 2011 року позивач подав до Управління рапорт, в якому просив здійснити перерахунок вислуги років, а саме час його роботи дільничним інспектором міліції зарахувати як один місяць служби за півтора місяця.

Відповідач листом від 27 квітня 2011 року повідомив позивача, що постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року №1525 «Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», якою встановлено, що час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничних, старших дільничних інспекторів міліції зараховується на пільгових умовах, набрала чинності з 1 січня 2005 року, тоді як позивач був звільнений в запас Збройних Сил України відповідно до наказу УМВС №9 о/с від 26 січня 1999 року, у зв'язку з чим положення зазначеної постанови на нього не поширюються.

Підпунктом «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №393) встановлено час служби, що зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця. Зарахування часу проходження служби на посаді дільничного інспектора міліції до вислуги років на пільгових умовах вказаною постановою передбачено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року №1525 доповнено підпункт «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №393 абзацом такого змісту: «час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ)».

Зазначена постанова набула чинності з 1 січня 2005 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року №1525 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780.

Отже, у період проходження позивачем служби на посаді дільничного з 1 жовтня 1989 року по 19 квітня 1998 року чинним законодавством не було передбачено зарахування до вислуги років часу проходження служби на вказаній посаді на пільгових умовах. В період поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ з 20 листопада 2008 року, передбачалося зарахування часу проходження служби на посаді дільничного - один місяць служби за півтора місяця, однак ОСОБА_2, з вказаної дати, перебував на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Дар'ївської виправної колонії. На час звернення позивача до суду з вказаним позовом, зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року №1525 до постанови Кабінету Міністрів України №393, які передбачали пільгове обчислення часу проходження служби на посаді дільничного, втратили чинність.

Враховуючи те, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді дільничного до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року №1525, а також те, що в період поновлення його на службі він не перебував на вказаній посаді, колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи позивачу в пільговому обчисленні вислуги років з 1 жовтня 1989 року по 19 квітня 1998 року, відповідач діяв відповідно до вимог законодавства.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_2 має право на обчислення вислуги років на пільгових умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №393 є неправильними, а тому рішення, ухвалені судами, підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 223, статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області задовольнити.

Скасувати постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський(

доповідача)

Судді В.М. Кочан

І.В. Штульман