Історія справи

Постанова ВАСУ від 25.03.2016 року у справі №800/509/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2016 року м.Київ П/800/509/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Логвиненко А.О.,

Мороз Л.Л.,

Мороз В.Ф.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представників:

відповідача-1 - Карлаша Д.О.,

відповідача-2 - Пантелейчук Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції про скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції, в якому, з урахування уточної позовної заяви від 29 січня 2016 року, просив:

- визнати протиправними дії Вищої ради юстиції щодо доручення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України про встановлення в діях судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області ОСОБА_6 ознак дисциплінарного проступку та порушення присяги судді та щодо зупинення розгляду матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами;

- визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 листопада 2015 року щодо надання рекомендації Вищій раді юстиції про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за порушення присяги судді;

- визнати протиправними дії Вищої ради юстиції щодо порушення строку розгляду заяви судді ОСОБА_6 про звільнення з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням;

- зобов'язати Вищу раду юстиції прийняти рішення щодо направлення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням та направити його до Верховної ради України з відповідним пакетом документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Вища рада юстиції, отримавши його заяву про звільнення за власним бажанням 20 жовтня 2014 року, повинна була прийняти рішення щодо направлення відповідного подання до Верховної Ради України протягом місяця після її отримання, тобто до кінця 2014 року. Проте, в порушення вимог закону секція Вищої ради юстиції тільки 04 серпня 2015 року, тобто майже через рік, приступила до розгляду заяви і ухвалила висновок рекомендувати Вищій раді юстиції звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою щодо поведінки суддів, яка може мати наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності та зупинити розгляд матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами. 18 листопада 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції про звільнення його з посади, вбачаючи факти, які свідчать про порушення ним присяги судді. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 вересня 2015 року №2435/дп-15 про відкриття дисциплінарної справи відносно нього та від 18 листопада 2015 року про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції про його звільнення з посади, в порушення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», позивачу надіслані не були, у зв'язку з чим він вказує про порушення його прав на захист, зокрема на надання усних чи письмових пояснень. Зазначає про відсутність підстав, які б свідчили про порушення ним присяги судді, а також вказує, що за весь час роботи суддею жодного разу не піддавався дисциплінарній відповідальності, належним чином виконував покладені на нього обов'язки, не допускаючи порушень ні як державний службовець, ні як суддя. Вважає вчинені відповідачами дії та прийняті ними рішення неправомірними та такими, що порушують його права як людини, а саме на життя та гідні умови праці.

Відповідач-1 - Вища кваліфікаційна комісія суддів України просить відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача у поданих запереченнях та в судовому засіданні зазначив про правомірність дій Комісії та прийнятих рішень від 24 вересня 2015 року № 2425/дп-15 щодо відкриття дисциплінарного провадження відносно позивача та від 18 листопада 2015 року №3270/дп-15 про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання про звільнення позивача з посади за порушення присяги судді, яке винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, носить рекомендаційний характер і не є остаточно прийнятим рішенням щодо порушення присяги суддею, оскільки Вища рада юстиції у встановленому законом порядку буде проводити свою перевірку наявності чи відсутності фактів щодо порушення присяги суддею та прийматиме відповідне рішення за результатами такої перевірки.

Відповідач-2 - Вища рада юстиції також не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача у поданих запереченнях та в судовому засіданні зазначив, що при виконанні визначених Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду юстиції» повноважень щодо розгляду заяви про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням Вищою радою юстиції не було допущено протиправних дій або бездіяльності. З посиланням на положення Законів України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «;Про забезпечення права на справедливий суд», вказує, що Вища рада юстиції не здійснювала своїх повноважень у період з 11 квітня 2014 року по 04 червня 2015 року через відсутність складу. Також зазначає про правомірність рішення про звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як органу, до повноважень якого віднесено здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів місцевих судів відповідно до ч.1 ст.94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо перевірки отриманої інформації про допущені позивачем порушення. Крім того, зазначає про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, у заяві від 10 березня 2016 року просив розглянути справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_6, 1975 року народження, Указом Президента України від 07 липня 2008 року №622/2208 призначений на посаду судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області строком на п'ять років, постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року №249-VІІ обраний на посаду судді цього ж суду безстроково.

22 жовтня 2014 року до Вищої ради юстиції надійшла заява ОСОБА_6 від 07 жовтня 2014 року про звільнення з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням.

Відповідно до ст.131 Конституції України, ст.31 Закону України «Про вищу раду юстиції» до повноважень Вищої ради юстиції віднесено внесення подання про звільнення з посад суддів до органу, який їх призначив або обрав.

Згідно з ч.3 ст.109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції, чинній на момент подання позивачем заяви про звільнення, Вища рада юстиції протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про вищу раду юстиції» повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України та цим Законом.

Статтею 131 Конституції України та ст.5 Закону України «Про вищу раду юстиції» Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.

Відповідно до п.3 розділу II Закону України від 08 квітня 2014 року №1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з 11 квітня 2014 року були припинені повноваження членів Вищої ради юстиції (крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою).

Новий склад Вищої ради юстиції сформований в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду юстиції» зі змінами, внесеними Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також з урахуванням пунктів 3, 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» до цього Закону.

Вища рада юстиції набула повноважності 04 червня 2015 року та розпочала свою діяльність у новому складі з 17 членів, провівши 09 червня 2015 року перше засідання у відповідності до вимог ч.2 ст.16 Закону України «Про вищу раду юстиції».

Отже, Вища рада юстиції не здійснювала своїх повноважень з 11 квітня 2014 року до 04 червня 2015 року через відсутність складу зазначеного органу, передбаченого Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду юстиції».

За вказаними обставинами, Вищою радою юстиції протиправних дій або бездіяльності щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_6 про внесення подання про його звільнення з посади за власним бажанням, яка надійшла до відповідача 22 жовтня 2014 року, не допущено, у зв'язку з чим відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Як вбачається із матеріалів справи, до Вищої ради юстиції надійшло депутатське звернення народного депутата України Помазанова А.В. від 30 січня 2015 року (вх.№35/0/5-15), до якого долучено світлокопію «Указу голови Донецької народної республіки «Про призначення суддів» від 09 січня 2015 року №03, згідно з яким ОСОБА_6 призначено на посаду судді Верховного суду Донецької народної республіки строком на три роки.

Крім того, 13 липня 2015 року до Вищої ради юстиції надійшов лист Генеральної прокуратури України від 10 липня 2015 року №06/1/4-503вих15 (вх.№ 2145/0/8-15 13 липня 2015 року), у якому зазначено, що слідчим управління прокуратури Донецької області в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 19 січня 2015 року №22015050000000039 за ч.1 ст.258-3 Кримінального кодексу України перевіряється факт сприяння терористичній організації «Донецька народна республіка» суддями України, у тому числі суддею ОСОБА_6

14 липня 2015 року на засіданні секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад у зв'язку з вищенаведеними обставинами питання розгляду заяви ОСОБА_6 щодо його звільнення з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області було відкладено.

За правилами ч.1 ст.94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Секцією Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад 04 серпня 2015 року рекомендовано Вищій раді юстиції звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою щодо проведення перевірки наявності в діях судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області ОСОБА_6 дисциплінарного правопорушення та порушення присяги, та зупинити розгляд заяви про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням до прийняття рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України стосовно викладених обставин.

06 серпня 2015 року Вищою радою юстиції прийнято рішення №410/0/15-15 про звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою щодо проведення перевірки наявності в діях судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області ОСОБА_6 дисциплінарного правопорушення та порушення присяги, а також про зупинення розгляду заяви про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням до прийняття рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України стосовно викладених обставин.

При цьому, вищевказане рішення Вищої ради юстиції не містить будь-яких доручень Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, дії Вищої ради юстиції щодо прийняття цього рішення відповідають положенням Конституції України, Закону України «Про Вищу раду юстиції», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які не встановлюють пріоритетності розгляду заяви судді про винесення подання про його звільнення перед виконанням Вищою радою юстиції інших повноважень.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо оскарження дій щодо прийняття Вищою радою юстиції рішення від 06 серпня 2015 року № 410/0/15-15.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 15 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що професійна діяльність суддів є публічною службою.

З урахуванням звернення з даним позовом, відповідно до відтиску поштового штемпелю на конверті, 24 грудня 2015 року та вчинення оскаржуваних дій Вищою радою юстиції у серпні 2015 року, позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями ст.ст.100, 155 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_6 у вказаній частині підлягають залишенню без розгляду.

Також, як встановлено судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 24 вересня 2015 року, за результатами перевірки звернень голови ради суддів України Сімоненко В.М. від 21 січня 2015 року № 9рс-39/15, голови Донецького окружного адміністративного суду Кірієнка В.О., заступника голови Вищої ради юстиції Муравйова О.В. від 28 серпня 2015 року № 4959/0/9-15, прийнято рішення №2425/дп-15 про відкриття дисциплінарної справи стосовно, в тому числі, судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області ОСОБА_6

18 листопада 2015 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за результатами розгляду дисциплінарної справи прийнято рішення №3270/дп-15 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про звільнення суддів, зокрема ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області, з підстави, передбаченої п.5 ч.5 ст.126 Конституції України (за порушення присяги).

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 листопада 2015 року щодо надання рекомендації Вищій раді юстиції про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за порушення присяги судді, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», яким було викладено у новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.

Згідно ч.5 ст.87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.

Частиною 1 ст.32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» встановлено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею присяги), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою.

Як вбачається з матеріалів справи, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за результатами дисциплінарного провадження, дійшла висновку про вчинення ОСОБА_6 дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів та, відповідно, наявність підстав для внесення до Вищої ради юстиції подання про звільнення його з посади судді за порушення присяги (п.5 ч.5 ст.126 Конституції України).

Прийняте Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 18 листопада 2015 року рішення про направлення до Вищої ради юстиції рекомендації для вирішення питання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області з підстав, передбачених п.5 ч.5 ст.126 Конституції України (порушення суддею присяги), з урахуванням положень п.8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», не є рішенням про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки на момент вчинення позивачем вищезазначених дій та надходження звернень ч.1 ст.88 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачався лише один вид стягнення у вигляді догани, носить рекомендаційний характер і не є остаточним рішенням про порушення присяги суддею, оскільки підлягає розгляду у встановленому законом порядку Вищою радою юстиції, яка за результатами своєї перевірки наявності чи відсутності фактів щодо порушення присяги суддею прийме відповідне рішення.

Рішення від 24 вересня 2015 року № 2425/дп-15 про відкриття дисциплінарної справи, та від 18 листопада 2015 року №3270/дп-15 за результатами її розгляду, інформація про розгляд справи та повідомлення про їх зміст розміщені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на офіційному веб-сайті відповідно 23 жовтня 2015 року та 18 листопада 2015 року, що спростовує твердження позивача щодо порушення його прав, в тому числі права на захист, участь у розгляді справи та надання усних та письмових пояснень.

Враховуючи викладене, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 листопада 2015 року № 3270/дп-15 є таким, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги позивача щодо скасування даного рішення є безпідставними.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання Вищої раду юстиції прийняти рішення щодо направлення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням та направити його до Верховної ради України з відповідним пакетом документів колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне .

Повноваження Вищої ради юстиції вносити подання про звільнення суддів з посад передбачені Конституцією України, Законом України «Про вищу раду юстиції» та Регламентом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом.

Згідно ч.2 ст.31 Закону України «Про Вищу раду юстиції» рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів.

Як встановлено ч.4 ст.24 Закону України «Про вищу раду юстиції», рішення приймаються більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено цим Законом. Рішення Вищої ради юстиції приймається у приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутнім у якому іншими особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється.

Подання про звільнення суддів з посади, відповідно до п.2 ч.1 ст.27 Закону України «Про вищу раду юстиції», є актом Вищої ради юстиції.

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття рішення щодо направлення подання про звільнення судді з посади, а також внесення такого подання, відноситься до виключних повноважень Вищої ради юстиції, відповідне рішення приймається Вищою радою юстиції колегіально через волевиявлення її членів шляхом голосування у нарадчій кімнаті, а подання направляється Вищою радою юстиції з дотриманням визначеного порядку та встановленої законом процедури.

Адміністративний суд, з огляду на його компетенцію та встановлені ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження при вирішенні справи, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, не може зобов'язати суб'єкта повноважень прийняти конкретне рішення або вчинити конкретну дію, оскільки це буде втручанням в діяльність органу державної влади та здійснювані ним функції. У зв'язку з цим правові підстави для задоволення зазначених позовних вимог відсутні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року про відкриття провадження в адміністративній справі відстрочено сплату позивачем судового збору до закінчення розгляду справи по суті.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача, у зв'язку з чим з ОСОБА_6 підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1653 грн.60 коп.

Керуючись ст.ст.18, 99, 100, 159-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_6 в частині вимог про визнання протиправними дії Вищої ради юстиції щодо доручення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України про встановлення в діях судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області ОСОБА_6 ознак дисциплінарного проступку та порушення присяги судді та щодо зупинення розгляду матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами - залишити без розгляду.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 листопада 2015 року щодо надання рекомендації Вищій раді юстиції про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за порушення присяги судді, визнання протиправними дій Вищої ради юстиції щодо порушення строку розгляду заяви судді ОСОБА_6 про звільнення з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням, зобов'язання Вищої ради юстиції прийняти рішення щодо направлення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області за власним бажанням та направлення його до Верховної ради України з відповідним пакетом документів, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1653 грн.60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання заяви про перегляд постанова набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду.

Судді