Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2015 р. м. Київ К/800/42691/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Васильченко Н.В.,Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ПАТ «Уманьгаз» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченка Андрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У березні 2013 ПАТ «Уманьгаз» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 10 від 09.01.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 10 від 09.01.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

29.04.2015 у судовому засіданні Державна архітектурно-будівельна інспекція України заявила клопотання про заміну відповідача у справі, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 150 від 23.04.2014 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області ліквідовано як юридичну особу публічного права.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Державній архітектурно-будівельній інспекції України доручено забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Таким чином, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції у справі здійснюється процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Уманьгаз», посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, на підставі листа прокуратури Черкаської області № 07/1-2431вих-12 від 19.12.2012, наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 705 від 26.12.2012, направлення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 1301-пп від 26.12.2012, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області проведено позапланову перевірку ПАТ «Уманьгаз» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція газопроводу високого тиску біля тепличного комбінату м. Христинівка, від ГРП-2 до траси Верхнячка-Христинівка».

За результатами перевірки складено акт від 03.01.2013 про виявлені порушення. Вказано, що під час проведення будівельних робіт з реконструкції вищевказаного об'єкту у 2012 році позивачем допущені порушення державних стандартів, норм і правил при будівництві, а саме:

1) пункту 9.11 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», оскільки не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, статтю 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

2) пункту 1.6 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» - в 2012 році проведено будівельні роботи з реконструкції без оформлення відповідних документів дозвільного характеру (реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт), що є порушенням абзацу 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про основи містобудування» та пункт 2 частини 1 статті 34 та статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

3) пункту 1.23 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» - об'єкт експлуатується без здачі в експлуатацію, що є порушенням частини 2 статті 25 Закону України «Про основи містобудування» та частини 8, 10 статті 39 «Про регулювання містобудівної діяльності».

03.01.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області складено протокол № 9 про виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис № 2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у термін до 03.04.2013.

09.01.2013 на підставі акту перевірки та протоколу відповідачем прийнято спірну у цій справі постанову № 10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ПАТ «Уманьгаз» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 51615 грн.

Встановлено, що позивачем здійснено заміну застарілого шафового газорегуляторного пункту по вулиці Щорса в селі Сичівка, Христинівського району, що підтверджується довідкою Сичівської сільської ради № 4 від 14.01.2013 та актом готовності об'єкта до експлуатації від 29.10.2012.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» № 2780-XII від 16.11.1992 державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

У абзаці 1 частини 1 статті 1 статті 25 вказаного Закону визначено, що особи, винні у недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві несуть відповідальність, передбачену законом.

Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, згідно з вимогами пункту 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Частинами 1, 3, 5 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Частина 1 статті 36 вказаного Закону передбачає, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з частинами 8, 9 цього Закону експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Згідно з додатком Б (обов'язковим) «Терміни та визначення» ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», чинних з 01.07.2004 до 01.07.2012, під новим будівництвом розуміється будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі; підё реконструкцією розуміється перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Разом з цим, ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які набули чинності 01.07.2012, передбачено, що будівництвом є нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва (пункт 3.1); об'єкт будівництва - будинки, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (пункт 3.2); лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (пункт 3.8).

Таким чином, як зазначено судами попередніх інстанцій, зміна як то геометричних параметрів існуючих газопроводів так і заміна застарілого обладнання є реконструкцією, яка, в свою чергу, є одним із видів будівництва.

Між тим зазначено, що реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, вважаються будівництвом, лише починаючи з 01.07.2012, тобто з набранням чинності ДБН А.2.2-3-2012.

Вважаючи, що ПАТ «Уманьгаз» здійснило реконструкцію мереж газопроводу до 01.07.2012, суди вказали, що на той час положення статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 щодо введення в експлуатацію газопроводів шляхом реєстрації декларації про готовність до експлуатації застосуванню не підлягали.

Відтак судами зроблено висновок про відсутність з боку позивача порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва на згаданому об'єкті, а тому наявні підстави для скасування спірної постанови відповідача № 10 від 09.01.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на невірне встановлення періоду, у якому позивачем здійснювалась заміна застарілого шафового газорегуляторного пункту по вулиці Щорса в селі Сичівка, Христинівського району.

З наявної у матеріалах справи акту готовності об'єкта до експлуатації від 29.10.2012 вбачається, що будівельно-монтажні роботи на вказаному об'єкті виконувались позивачем у жовтні 2012 року, тобто після набрання чинності ДБН А.2.2-3-2012.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на те, що будівельно-монтажні роботи у вигляді заміни застарілого шафового газорегуляторного пункту проведені позивачем у жовтні 2012 року, у розумінні ДБН А.2.2-3-2012 вони полягають у здійсненні будівництва, яке згідно вимог описаного вище чинного законодавства вимагає забезпечення замовником здійснення авторського нагляду.

З урахуванням описаного колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність з боку ПАТ «Уманьгаз» правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачене пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а відтак про законність та обґрунтованість прийнятої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області постанови № 10 від 09.01.2013.

За змістом статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельна інспекція України - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ПАТ «Уманьгаз» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченка Андрія Володимировича.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: