Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2014 р. м. Київ К/800/15209/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представників: ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2,; Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Сапсай М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року у справі № 826/19804/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0606/3 від 6 червня 2013 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 103230,00 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, оскільки перевірка була проведена без його участі, без запрошення на перевірку, без надання пропозицій надати будь-які документи або пояснення стосовно перевірки. Таким чином, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не міг документально підтвердити інформацію, зазначену в п.п. 4-12, 14-16 Декларації, бо йому не пропонували її підтверджувати щодо надання документів чи пояснень для підтвердження, йому не було відомо про існування таких висновків відповідача. Але в дійсності, він не має зазначених у постанові порушень, і всі дані, які містяться у Декларації про початок виконання будівельних робіт є достовірними.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 26 квітня 2013 року на підставі направлення від 15 квітня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при реконструкції з розширення виробничо-складських приміщень на об'єкті, розташованому по АДРЕСА_1. За результатами перевірки складений акт перевірки від 26 квітня 2013 року.

Перевіркою встановлено, що замовником будівництва фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 надані недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 8 червня 2012 року №КС08312103367 з реконструкції з розширенням виробничо-складських приміщень по АДРЕСА_1, а саме, зазначена інформація в п.п. 4-12, 14-16 (основні показники об'єкту) документально не підтверджена, чим порушені вимоги п.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того, в акті перевірки від 26 квітня 2013 року стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зазначено, що замовником будівництва фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 станом на 18 квітня 2013 року самовільно експлуатуються побудовані будівлі: гараж-майстерня, три будівлі охорони, цех по металообробці та склад з офісними приміщеннями, цех по виробництву профілю з офісними приміщеннями та складом, складська будівля, цех по виробництву вікон та офісні приміщення, котельня. Зазначені дії порушують вимоги ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки 26 квітня 2013 року, крім акту перевірки від 26 квітня 2013 року, виданий припис від 26 квітня 2013 року №С-2604/17 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 1 резолютивної частини припису від 26 квітня 2013 року зобов'язано замовника об'єкта будівництва фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з моменту отримання припису зупинити експлуатацію реконструкції з розширенням виробничо-складських приміщень по АДРЕСА_1 та будівельні роботи з будівництва будівлі до усунення порушень в установленому порядку.

Пунктом 3 припису зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 про виконання вимог п.1 припису повідомити письмово Інспекцію ДАБК у Київській області в термін до 30 травня 2013 року.

Крім того, за результатами проведеної 26 квітня 2013 року перевірки, стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Інспекцією 30 травня 2013 року складений протокол №2-Л-З-3005/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за виявлене порушення щодо надання замовником будівництва фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 8 червня 2012 року №КС08312103367 реконструкції з розширенням виробничо-складських приміщень по АДРЕСА_1, а саме, що зазначену в п.п.4-12,14-16 (основні показники об'єкту) інформацію документально не підтверджено, чим порушені вимоги п.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі акту перевірки від 26 квітня 2013 року, припису від 26 квітня 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 травня 2013 року, начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 6 червня 2013 року за вчинене порушення застосовані до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції, про що винесена постанова №3-0606/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за надання недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 8 червня 2012 року №КС08312103367 реконструкції з розширенням виробничо-складських приміщень по АДРЕСА_1, а саме, що зазначену в п. п. 4-12, 14-16 (основні показники об'єкту) інформацію документально не підтверджено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що матеріалами справи підтверджено отримання позивачем всіх рішень про накладення штрафів, позивач був присутній при проведенні перевірки та відмовився від підпису протоколу проведення перевірки, оскаржувана постанова прийнята відповідно діючого законодавства, тому позовні вимоги є не обґрунтованими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення судів першої і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0606/3 від 6 червня 2013 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 103230,00 грн. за надання недостовірних даних у декларації про початок будівельних робіт від 8 червня 2012 року №КС08312103367.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (Далі - Закон № 3038-VI), Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР(Далі - Закон № 208/94-ВР), порядком виконання підготовчих робіт затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 № 466 (Далі - Порядок №466), порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженим постановою КМ України від 23.05.2011 № 553(Далі - Порядок № 553), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно п.1 та п.2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.6 Порядку №553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції. Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Відповідно п.8 Порядку №553 за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкту архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках. Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно п.17 та п.18 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно п.19 Порядку №553 Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

За приписами п.7 та п.8 Порядку №466 реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт (далі - декларація) здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації проводить Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Згідно п.9 Порядку №466 Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

Відповідно п.11 Порядку №466 у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що декларація про початок виконання будівельних робіт від 8 червня 2012 року №КС08312103367 реконструкції з розширенням виробничо-складських приміщень по АДРЕСА_1 була зареєстрована інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області без певних зауважень щодо її невідповідності законодавчим нормам. На момент реєстрації Інспекція не зазначила про наявність порушень чи сумнівів щодо достовірності даних зазначених в ній.

Згідно ч.8 ст.36 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно абз.4, п.4, ч.2, ст.2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно ч.3 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553) підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Виходячи з наведеного нормативного акту, прийнятого на підставі вищенаведеного Закону, для перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, встановлений трьохмісячний термін. Тобто, відповідачу надане право на проведення з цих підстав позапланової перевірки, а в разі встановлення у вказаний термін наведення недостовірних у Декларації, застосувати до декларанта відповідні штрафні санкції. Отже, законодавцем встановлений трьохмісячний термін для застосування штрафних санкцій за надання недостовірних відомостей у Декларації, яка зареєстрована.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області не було виявлене надання недостовірних даних у декларації протягом трьохмісячного строку, а перевірка з цих підстав проведена лише через 1 рік, тобто з порушенням процедури та порядку проведення перевірки щодо достовірності даних у декларації, встановлених п.7 Порядку №553.

Виходячи з наведеного у відповідача відсутні підстави накладення штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за надання недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт з урахуванням допущених порушень Інспекцією щодо строків проведення перевірки відносно достовірності наведених даних у декларації про початок виконання будівельних робіт з часу її реєстрації відповідачем.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0606/3 від 6 червня 2013 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 103230,00 грн. є такою що прийнята з порушенням діючого законодавства, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають скасуванню з винесенням постанови про задоволення заявленого позову.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0606/3 від 6 червня 2013 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 103230,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: