Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2015 р. м.Київ К/800/5260/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просила поновити строк звернення до адміністративного суду згідно з вимогами ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.22, 46 Конституції України; визнати протиправними дії відповідача, вчинені у період з 23 липня 2011 року в частині відмови у виплаті гарантованого підвищення пенсії як дитині війни; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити всю суму невиплаченого підвищення пенсії як дитині війни за весь період з 23 липня 2011 року; зобов'язати відповідача здійснювати нарахування і виплату підвищення як дитині війни у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни та згідно з положеннями ст.6 вказаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вказує, що з 23 липня 2011 року відповідач здійснює щомісячне нарахування і виплату підвищення пенсії як дитини війни в супереч чинному законодавству не у повному обсязі.

Постановою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені; поновлено строк звернення до адміністративного суду згідно з вимогами ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.22, 46 Конституції України; визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_2 доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23 липня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є дитиною війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прикінцеві положення пункту 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено певним змістом, яким, серед іншого, встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання п.7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року. Пунктом 6 постанови установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Таким чином, з 23 липня 2011 року УПФУ у Довгинцівському районі м.Кривого Рогу діяло у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови КМУ від 06 липня 2011 року N 745, а отже дії відповідача є правомірними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблений помилковий висновок щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачеві з 23 липня 2011 року підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді