Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2014 р. м. Київ К-42651/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Зарічного районного відділу Сумського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Зарічного районного відділу Сумського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про встановлення премії, перерахунок пенсії та одноразової грошової допомоги при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року позивач звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом й зазначав, що за січень 2008 року йому не було встановлено премію, у зв'язку з чим було зменшено розмір пенсійного забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, чим завдано моральної шкоди.

Уточнивши позовні вимоги, просив суд зобов'язати встановити премію за січень 2008 року у розмірі 44,9%, перерахувати розмір пенсійного забезпечення та одноразової грошової допомоги, стягнути заборгованість по даним виплатам та відшкодувати моральну шкоду.

Ухвалою судді Сумського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення заборгованості у зв'язку з тим, що дана позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року, позов задоволено частково: зобов'язано Зарічний районний відділ Сумського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області здійснити преміювання за січень 2008 року та виплатити розмір донарахованої премії; зобов'язано перерахувати одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби та виплатити донараховану суму.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ з 18 січня 2008 року через хворобу та з 19 січня 2008 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Наказом начальника Зарічного районного відділу Сумського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 22 січня 2008 року № 11 позивачу не було встановлено премію.

Листом Зарічного районного відділу Сумського міського управління від 18 лютого 2010 року позивача повідомлено, що на час звільнення у січні 2008 року у розмір його грошового утримання не було включено премію у зв'язку з тим, що її не було призначено. Також повідомлено, що розмір премії визначається залежно від особистого вкладу осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у загальні результати роботи.

Листом від 16 березня 2010 року відмовлено у включенні премії у розрахунок грошового забезпечення для обчислення пенсії у зв'язку з тим, що таку премію позивачу не було встановлено та не було виплачено.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позбавити премії або зменшити її розмір можливо тільки на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, з зазначенням конкретних причин. Оскільки розмір премії позивача за листопад-грудень 2007 року складав 60%, до дисциплінарної відповідальності він не притягувався, зауважень до виконання ним посадових обов'язків не було, а розмір фонду преміювання дозволяв здійснити його преміювання, позивача безпідставно було позбавлено преміювання.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Позбавляючи позивача премії за січень 2008 року відповідач виходив з показників його роботи, службової дисципліни, виконання планових та позапланових завдань, залежно від особистого вкладу у загальні результати роботи, а висновки суду про те, що позбавлення премії суперечить законодавству неможна визнати обґрунтованими.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 9 даного Закону особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний по-вний календарний рік служби.

Оскільки на час призначення одноразової грошової допомоги та пенсії у січні 2008 року позивачу не було встановлено щомісячної премії, її обґрунтовано не було включено в розмір грошового забезпечення, з якого обчислено розмір грошової допомоги та пенсії.

Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що позивач мав право на преміювання за січень 2008 року та у зв'язку з цим і на перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Зарічного районного відділу Сумського міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/