Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/39467/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року у справі за позовом Новоазовського районного центру зайнятості до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання частково протиправною та скасування вимоги,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року позов Новоазовського районного центру зайнятості задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Донецькій області №33-22/1029 від 06 грудня 2011 року в частині зобов'язання Новоазовського районного центру зайнятості відшкодувати зайві виплати допомоги по безробіттю внаслідок недостовірності наданої підприємством інформації та неякісного розслідування страхового випадку в сумі 17,1 тис. грн., та зайві нарахування та виплати компенсації на проїзд до місця навчання у м. Маріуполь (Маріупольський професійний ліцей, сфери послуг по професії перукар-модельєр) та у зворотному напрямку (до місця проживання) в с. Безіменне при відсутності у маршрутних листах печаток на підписах про прибуття та вибуття до навчального закладу в сумі 1,62 тис. грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою та просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, в період з 24 жовтня 2011 року по 10 листопада 2011 року Контрольно-ревізійним відділом в Новоазовському районі проведено ревізію фінансово-господарської діяльності у Новоазовському районному центрі зайнятості за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року, за наслідками якої складено акт №33-20/10 від 10 листопада 2011 року.

На підставі вказаного акту 06 грудня 2011 року Контрольно-ревізійним відділом в Новоазовському районі винесено вимогу № 33-22/1029 щодо усунення виявлених ревізією порушень.

Пунктом 2 вимоги позивача зобов'язано: відшкодувати кошти в сумі 17,1 тис. грн. витрачені на виплату допомоги по безробіттю внаслідок надання підприємством - роботодавцем недостовірної інформації та неякісного розслідування страхового випадку, проведеного центром, та коштів в сумі 1,62 тис. грн. витрачених на виплату компенсації на проїзд до місця навчання у м. Маріуполь (Маріупольський професійний ліцей, сфера послуг по професії перукар-модельєр) та в зворотному напрямку (до місця проживання) в с. Безіменне при відсутності у маршрутних листах відміток (печаток) про прибуття та вибуття до навчального закладу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в ході судового розгляду спростовано факт порушення відповідачем бухгалтерсько-фінансової дисципліни, тому спірна вимога відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.

Натомість, колегія суддів вказує на передчасність таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Так, згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону №2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року (справа № 21-40а14).

Такимч ином, суди дійшли правильного висновку щодо необґрунтованості заявленого позову.

З урахуванням зазначеного, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин в заявленому позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Донецькій області підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Керуючись статтями 220, 222, 225, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Новоазовського районного центру зайнятості до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання частково протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: