Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/800/8737/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі №2а/0270/4689/12 за позовом Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату до Жмеринської об'єднаної державної фінансової інспекції, заступника начальника Жмеринської об'єднаної державної фінансової інспекції Макарової Тетяни Григорівни про визнання нечинними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року Жмеринський психоневрологічний будинок-інтернат звернувся з позовом до Жмеринської об'єднаної державної фінансової інспекції, заступника начальника Жмеринської об'єднаної державної фінансової інспекції Макарової Тетяни Григорівни, в якому просив:

- визнати нечинним акт ревізії фінансово-господарської діяльності Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату, проведеної Жмеринською ОДФІ від 30.08.2012 р., підписаний заступником начальника інспекції Макаровою Т.Г. в частині віднесення жилих корпусів Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату до житлового фонду та безпідставних висновків про здійснення оплати комунальних послуг, наданих житловим приміщенням будинку-інтернату, за завищеними тарифами, що нібито призвело до зайвого перерахування на рахунки вказаних підприємств бюджетних коштів та завдання збитків будинку-інтернату на загальну суму 64 050, 92 грн.

- визнати нечинними та скасувати письмові вимоги (рішення) Жмеринської об'єднаної фінансової інспекції №03-17/987 від 30.08.2012 р., пред'явлені заступником начальника Жмеринської ОДФІ Макаровою Т.Г. в порядку ч.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» до директора Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату щодо усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, які надійшли адресату 13.09.2012 р. в частині виконання таких заходів: провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайвої оплати за комунальні послуги в загальній сумі 64,05 тис.грн. шляхом повернення грошових коштів СО «Жмеринські ЕМ» та ДП «Жмеринкаводоканал» на рахунок установи. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні виплат, шкоду у порядку і розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України. Ініціювати перед підприємствами надавачами комунальних послуг переукладення договорів з розмежуванням приміщень житлового фонду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 3 вимог Жмеринської об'єднаної державної фінансової інспекції Вінницької області, що викладені у листі «Про вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.08.2012 р. № 03-17/987. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція у Вінницькій області звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Плану роботи на III квартал 2012 року та на підставі направлень № 112, 113, 114 від 03.08.2012, у період з 03.08.2012 по 30.08.2012 фінансовими інспекторами Жмеринської ОДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату за період з 01.10.2010 по 01.08.2012.

За результатами ревізії складено акт №03-34/86 від 30.08.12 року, яким встановлено зайве перерахування бюджетних коштів за спожиту електроенергію та водовідведення в загальній сумі 64,05 тис.грн.

На підставі акту ревізії та ч.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» заступником начальника Жмеринської ОДФІ Макаровою Т.Г. винесено вимогу про усунення порушень від 30.08.2012 року № 03-17/987, пунктом 3 якої вимагалось: провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайвої оплати шляхом повернення грошових коштів СО «Жмеринський ЕМ» та ДП «Жмеринський водоканал» на рахунок установи. В разі надходження зазначених коштів за минулі роки суми, перерахувати до обласного бюджету; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні виплат, шкоду у порядку і розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України. Також, ініціювати перед підприємствами надавачами комунальних послуг (електроенергія, водовідведення, теплопостачання) переукладання договорів із розмежуванням приміщень житлового фонду.

Не погодившись із зазначеним пунктом вимоги, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності підстав для застосування до позивача тарифів для населення, оскільки такі застосовуються на підставі договору між фізичними особами та відповідною електропостачальною організацією, що враховуючи статус позивача є неможливим. З огляду на це, суди дійшли висновку про безпідставність доводів відповідача про зайве перерахування позивачем бюджетних коштів за спожиту електроенергію та водовідведення на суму 64050,92 гривень, а тому п. 3 вимог Жмеринської ОДФІ від 30.08.2012 р. № 03-17/987 підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно з приписами пунктів 1, 7, 10 статті 10 зазначеного Закону, контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням встановлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у органу державного фінансового контролю є право пред'являти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Держфінінспекція пред'явила вимогу, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2013 року №21-40а14, 13 травня 2013 року №21-89а14, 20 травня 2014 року №21-93а14.

Враховуючи те, що обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення в цій частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування п. 3 вимог Жмеринської об'єднаної державної фінансової інспекції Вінницької області, що викладені у листі «Про вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.08.2012 р. № 03-17/987.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: