Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року м. Київ К/800/14337/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Донця О.Є.; Єрьоміна А.В.; розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 14 січня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області (далі - Управління ПФ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначав, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ВТА № 549313 він має право на виплату грошових коштів у виді недоотриманої пенсії його померлого батька у сумі 4881,68 грн. Однак, відповідач відмовляється здійснити їх виплату.

Посилаючись на те, що законність свідоцтва підтверджено судовими рішеннями і у відповідача відсутні підстави для невиплати коштів, просив визнати відмову Управління ПФ у виплаті заборгованості недоотриманих коштів неправомірною та стягнути з нього вказану заборгованість в сумі 4834,34 грн.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 14 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, позов задоволено.

Визнано відмову Управління ПФ у виплаті ОСОБА_4 заборгованості недоотриманої пенсії відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ВТА № 549313, виданого Балаклійською державною нотаріальною конторою 19 жовтня 2013 року та зареєстрованому в реєстрі під № 1-1435, у сумі 4834,34 грн незаконним. Стягнуто з Управління ПФ на користь позивача суму судового збору в розмірі 73,08 грн.

У касаційній скарзі Управління ПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 22 жовтня 2012 року позивачем до Управління ПФ подана заява про виплату недоотриманих сум пенсії його батька ОСОБА_5 До заяви долучено оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом недоотриманої пенсії у сумі 4881,68 грн.

19 лютого 2013 року через поштове відділення позивачу виплачено 47,34 грн недоотриманої суми пенсії. Щодо решти заборгованості, на неодноразові звернення ОСОБА_4 повідомлено, що сума заборгованості у розмірі 4834,34 грн оскаржується у суді.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 20 листопада 2013 року, яке набрало законної сили, Управлінню ПФ відмовлено в задоволенні позову про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом ВТА № 49313.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії Управління ПФ порушують право позивача на отримання спадщини, яка складається з залишку недоотриманої пенсії, а його посилання на відсутність фінансування із Державного бюджету України є безпідставною.

Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкоємцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишається недоотриманою у зв`язку із його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим чи не проживали.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість дій відповідача та безпідставне його посилання на неналежне фінансування із Державного бюджету України.

З викладеного вбачається, що суди дійшли правильного висновку про задоволення цього позову.

Водночас, судами неправильно вирішено питання про джерело коштів для стягнення на користь позивача судових витрат.

Зокрема, стягнуто з Управління ПФ на користь ОСОБА_4 суму судового збору в розмірі 73,08 грн.

Частиною першою статті 94 КАС України передбачено, що у випадку, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, у спірному випадку кошти необхідно стягнути з Державного бюджету України, а тому рішення судів підлягають зміні.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області задовольнити частково.

Змінити постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 14 січня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року в частині розподілу судових витрат, зазначивши про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 73,08 грн судового збору.

В решті - судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

О.Є.Донець

А.В.Єрьомін