ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/8750/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Полтавській області до Кобеляцької спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року Державна фінансова інспекція в Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кобеляцької спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнень просила:

- зобов'язати відповідача виконати пункти 6 вимоги від 04.04.2012 року № 01-14/735, а саме: відобразити в обліку дебіторську заборгованість з ВКФ «Добро», якому зайво перераховані кошти внаслідок завищення вартості послуг місць короткотермінового проживання інші (послуги дитячих та студентських літніх таборів) на суму ПДВ 104833,34 грн., забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів вищезазначеним контрагентом, у разі необхідності вирішити дане питання у судовому порядку;

- зобов'язати відповідача виконати пункти 9 вимоги від 04.04.2012 року № 01-14/735, а саме: відобразити в обліку дебіторську заборгованість з ПП «Бінор», в зв'язку з недопоставкою продуктів харчування на суму 13609,13 грн., забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів вищезазначеним контрагентом, у разі необхідності вирішити дане питання у судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області було задоволено. Зобов'язано Кобеляцьку спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Полтавської обласної ради виконати пунктів 6 та 9 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 04.04.2012 року № 01-14/735, а саме: відобразити в обліку дебіторську заборгованість з ВКФ «Добро», якому зайво перераховані кошти внаслідок завищення вартості послуг місць короткотермінового проживання інших (послуги дитячих та студентських літніх таборів) на суму ПДВ 104833,34 грн., забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів вищезазначеним контрагентом. У разі необхідності вирішити дане питання у судовому порядку. Відобразити в обліку дебіторську заборгованість з ПП «Бінор» в зв'язку з недопоставкою продуктів харчування на суму 13609,13 грн., забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів вищезазначеним контрагентом. У разі необхідності вирішити дане питання в судовому порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року апеляційну скаргу Кобеляцької спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Полтавської області було задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року скасовано в частині зобов'язання Кобеляцької спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Полтавської області виконати пункт 6 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 04.04.2012 року № 01-14/735, а саме, відобразити в обліку дебіторську заборгованість з ВКФ «Добро», якому зайво перераховані кошти внаслідок завищення вартості послуг місць короткотермінового проживання інші (послуги дитячих та студентських літніх таборів) на суму ПДВ 104833,34 грн., забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів вищезазначеним контрагентом та ухвалено в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні вказаних вимог. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року - залишено без змін.

У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Полтавській області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Кобеляцькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Кобеляцької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Полтавської обласної ради за період з 01.01.2010 року по 01.12.2011 року. За результатами ревізії складено акт від 23.03.2012 року № 01-21/24.

На підставі акту ревізії від 23.03.2012 року № 01-21/24 Кобеляцькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією на адресу відповідача було направлено вимогу від 04.04.2012 року № 01-14/735, в якій зокрема,

- у пункті 6 вимагалося відобразити в обліку дебіторську заборгованість з ВКФ «Добро», якому зайво перераховані кошти внаслідок завищення вартості послуг місць короткотермінового проживання інші (послуги дитячих та студентських літніх таборів) на суму ПДВ 104833,34 грн., забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів вищезазначеним контрагентом, у разі необхідності вирішити дане питання у судовому порядку;

- у пункті 9 вимагалося відобразити в обліку дебіторську заборгованість з ПП «Бінор», в зв'язку з недопоставкою продуктів харчування на суму 13609,13 грн., забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів вищезазначеним контрагентом, у разі необхідності вирішити дане питання у судовому порядку.

У зв'язку із невиконанням Кобеляцькою спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом Полтавської обласної ради вищезазначених вимог, Державна фінансова інспекція в Полтавській області звернулася до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією. її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 визначено, що. якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж З робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, відповідачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем пред'явлена вимога, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не позов до підконтрольної установи про зобов'язання виконати вимоги. Отже, позов заявлено позивачем безпідставно.

Отже, позовні вимоги про зобов'язання виконати вимоги інспекції про вжиття заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 15.04.2014 року у справах № 21-40а14, 21-63а14, від 27.01.2015 року у справі № 21-436а14, від 17.02.2015 року у справі № 21-4а15, який згідно зі статтею 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, але судами допущено помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області - задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Полтавській області до Кобеляцької спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Державній фінансовій інспекції в Полтавській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз