Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року м. Київ справа № 800/148/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Юрченко В.П.,

Суддів Єрьоміна А.В.,

Кравцова О.В,

Шведа Е.Ю.,

Швеца В.В.,

при секретарі судового засідання: Педана А.І.

за участю:

представника відповідача Ліходій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції про визнання рішення № 92/0/1514 від 11.02.2014 р. незаконним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції (далі - Рада, ВРЮ) про визнання незаконним рішення № 92/0/15-14 від 11.02.2014 року про внесення подання до Верховної Ради України про його звільнення з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги.

Позивач (з уточненнями та доповненнями) зазначає, що це рішення є незаконним, замовним, та таким, що було прийнято із порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, порушенням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. При прийнятті рішення відповідачем не дотримано його процесуальні права на заявлення відводів та надання пояснень, встановлені статтею 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», не дотримано об'єктивності, всебічності та справедливості, оскільки в день засідання заплановано вирішення 195 питань, які фізично неможливо якісно розглянути, незаконно зроблено висновок про порушення ним присяги при розгляді 19 цивільних справ, оскільки при розгляді подання ОСОБА_7 від 14.10.2010 р. про звільнення з посади за порушення присяги судді з цих же підстав, рішенням від 16.10.2012 р. зазначено про відсутність порушень. Крім того, відповідач не має повноважень перевіряти законність прийнятих судових рішень, які набрали законної сили, або притягувати до відповідальності за скасування рішень апеляційною чи касаційною інстанцією, не прийнято до уваги незаконність проведення додаткової перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів, необґрунтовано зроблено висновок про порушення трудової дисципліни, порушено строки притягнення до відповідальності за події, які мали місце 4-8 років назад. Також відповідач протиправно не розглянув його заяву про відставку, та замість цього прийняв спірне рішення. Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення ВРЮ № 92/о/15-14 від 11.02.2014 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.

Представник відповідача у письмовому запереченні та в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки за наслідками розгляду та аналізу матеріалів стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5, з урахуванням його пояснень, встановлено порушення, які дають підстави для висновку про порушення ОСОБА_5 присяги судді, а тому відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Ради № 92/о/15-14 від 11.02.2014 року про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 з серпня 1980 року по червень 1987 року працював народним суддею Луцького міського народного суду Волинської області.

Постановою Верховної Ради України від 29 листопада 2001 року М 2869-01 обраний суддею Київського районного суду м. Одеси безстроково, Указом Президента України від 1 червня 2004 року № 597/2004 призначений на посаду заступника голови цього ж суду. В період з 1 червня 2009 року по 1 липня 2010 року виконував обов'язки заступника голови Київського районного суду м. Одеси. Стаж роботи суддею становить 33 роки.

27 грудня 2001 р. ОСОБА_5 прийняв присягу чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим. (том 2 а.с.41)

18 січня 2013 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) надійшла заява в.о. прокурора Одеської області Ліщишина П.Л. від 16 січня 2013 року, в якій він просив притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 за істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, а також порушення вимог щодо неупередженого розгляду справ.

13 лютого 2013 року за результатами перевірки цієї заяви членом ВККС України Мікуліним В.П. складений висновок, яким запропоновано відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5

Рішенням ВККС України № 446/дп-13 від 14 лютого 2013 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5

Рішенням Комісії від 6 червня 2013 року № 1749/дп-13 визнано таким, що втратило чинність рішення ВККС України від 14 лютого 2013 року № 446/дп-13 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 Крім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2013 року у справі № П/800/179/13 визнано незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 лютого 2013 року № 446/дп-13 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5

За результатами додаткової перевірки скарги в.о. прокурора Одеської області Ліщишина П.Л. на дії судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 членом ВККС України В. Мікуліним 23 квітня 2013 року складений висновок, яким запропоновано відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5, та вжити інші заходи для притягнення його до відповідальності.

Рішенням ВККС № 1226/дп-13 від 24 квітня 2013 року ВККС України відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5, та вирішено невідкладно письмово повідомити голову Державної судової адміністрації Кирилюка Р.І., голову Київського районного суду Чванкіна С.А. про встановлені ознаки корупційного правопорушення судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5, які полягають у незаконній багаторічній експлуатації капітального гаража, що розташований на території Київського районного суду м. Одеси, а також Генерального прокурора України - для здійснення перевірки виявлених ознак корупційного правопорушення судді ОСОБА_5 та надання їм правової оцінки; вирішено направити Генеральному прокурору України інформацію про нововиявлені обставини вчинення суддею Київського районного суду м. Одеси умисних порушень норм матеріального і процесуального права - для надання цим порушенням правової оцінки і вжиття заходів на захист інтересів держави.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2013 року у справі № П/800/299/13, яке набрало законної сили, ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення ВККС України від 24 квітня 2013 року № 1226/дп-13 про відкриття дисциплінарної справи. Суд прийшов до висновку про правомірність прийнятого рішення, оскільки воно прийнято з додержанням процедури, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням ВККС № 1590/дп-13 від 30 травня 2013 року, за наслідками дисциплінарного провадження встановлені факти, які свідчать про систематичне і умисне порушення суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 присяги судді; рекомендовано Вищій раді юстиції вирішити питання щодо внесення подання про звільнення судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 з посади в зв'язку з порушенням ним присяги судді; копію рішення, що містить інформацію про факти та обставини вчинення суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 умисних порушень норм матеріального і процесуального права, направити Генеральному прокурору України для надання цим порушенням правової оцінки і вжиття заходів на захист інтересів держави.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 6 лютого 2014 року (справа № 800/436/13) ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ВККС України про визнання незаконним рішення №1590/дп-13 від 30 травня 2013 року.

Вища рада юстиції, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 травня 2013 року щодо внесення подання про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги, матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Отрош І.О. за вказаною рекомендацією, висновок секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад Вищої ради юстиції від 7 грудня 2013 року, прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги.

Не погоджуючись з рішенням ВРЮ № 92/0/15-14 від 11 лютого 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з даним адміністративним позовом.

Перевіривши наведені у позові доводи та заперечення на них, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з таких підстав.

Статтею 126 Конституції України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI визначено вичерпний перелік підстав звільнення судді з посади. Відповідно до статті 100 цього Закону, суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України передбачено, що однією з підстав звільнення судді з посади є порушення ним присяги.

Повноваження, організація, порядок діяльності Вищої ради юстиції відповідно до статті 2 Закону № 22/98-ВР визначаються Конституцією України, вказаним Законом та Регламентом Вищої ради юстиції (далі - Регламент), затвердженим рішенням Вищої ради юстиції від 4 жовтня 1994 року № 791/0/15-10.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України, статтями 3, 30, 32 Закону України № 22/98-ВР Рада наділена повноваженнями щодо внесення подання про звільнення суддів з посад, в тому числі за порушення суддею присяги.

Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою (частина перша статті 32 Закону № 22/98-ВР).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та частини першої статті 105 Закону № 2453-VІ суддя звільняється з посади у зв'язку з порушенням ним присяги судді.

Згідно із частиною другою статті 105 Закону № 2453-VІ факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.

З матеріалів справи вбачається, що ВККС України та ВРЮ встановили підстави для прийняття спірного рішення про звільнення ОСОБА_5 з посади за порушення присяги, а саме: допущення суддею порушень законодавства під час розгляду справ, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок сільськогосподарського призначення; а також справ про визнання права власності за позивачами на самовільно збудовані будівлі; про визнання особи недієздатною; подань слідчого про проведення обшуків. Крім того, суддя допустив порушення правил суддівської етики та трудового розпорядку роботи суду, що порочать звання судді і підривають авторитет судової влади. В рішенні зазначено, що внаслідок винесення ОСОБА_5 незаконних рішень, які скасовані апеляційною інстанцією, (справа № 2-7549/07 та № 2-7445/07) фактично визнано незаконний продаж 2,53 га землі сільськогосподарського призначення; незаконно визнано мирові угоди у справах про стягнення боргу за договорами позики, у яких за позивачами визнано право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, (прямо заборонено законом), які розташовані на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області у цивільних справах №№ 2-3914/2008, 2-3903/2008, 2-3913/2008, 2-3915/2008, 2-3916/2008, 2-3909/2008, 2-7261/2008, 2-7254/2008, 2-7257/2008, 2-7262/2008, 2-7256/2008, 2-3912/2008, 2-3908/2008, 2-7260/2008, 2-7259/2008, 2-7255/2008, 2-725/2008, 2-3902/2008, 2-3911/2008, 2-3905/2008, 2-3910/2008, 2-3907/2008, 2-7253/2008, 2-3904/2008, 2-7258/2008, 2-3906/2008); чисельні випадки постановлення незаконних судових рішень про визнання права власності на земельні ділянки, на самовільно збудовані будівлі, в тому числі визнання права власності на нерухоме майно, яке самовільно побудоване у центральному районі м.Одеси загальною площею 2875, 6 кв.м.; систематичні порушення підсудності; затвердження мирової угоди між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповідно до якої передано у власність ОСОБА_11 6 квартир та підвал, які фактично належали Генеральному консульству Грецької Республіки вартістю більше 5 млн.грн.; свідомі порушення КПК України при розгляді подань слідчого про проведення обшуків; незаконне визнання особи недієздатною, внаслідок чого порушені права дітей на спадкування.

Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (частина третя статті 105 Закону № 2453-VІ).

Частиною другою статті 32 Закону № 22/98-ВР визначено, що порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 54 Закону № 2453-VІ суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; додержуватися присяги судді.

За результатами проведеної перевірки ВККС України та ВРЮ встановлено, свідоме та систематичне порушення суддею ОСОБА_5 законів України при відправленні правосуддя. Вчинені дії порочать звання судді, викликають сумнів у його об'єктивності, свідчать про несумлінне виконання суддею своїх службових обов'язків.

При прийнятті рішення відповідачем враховано всі обставини, в тому числі, стаж роботи на посаді судді, стан здоров'я (позивач є інвалідом 2-ї групи), негативну характеристику з місця роботи, численні скарги та заяви народних депутатів України, ЗМІ, посадових та службових осіб, громадян на дії ОСОБА_5

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи позивача щодо незаконності рішення ВРЮ, в тому числі і незаконність проведення додаткової перевірки ВККС України, є аналогічними доводами, які викладені в позовній заяві за його позовом до ВККС України, які визнані необґрунтованими, що стало підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (постанова Вищого адміністративного суду України від 6 лютого 2014 р. по справі № 800/436/13).

Щодо застосування строків внесення відповідачем подання про звільнення ОСОБА_5, колегія суддів зазначає наступне. Незаконність прийнятих ОСОБА_5 судових рішень з умисним та систематичним грубим порушенням норм матеріального та процесуального права встановлена рішеннями судів апеляційної інстанції, постановлених в 2010, 2011, 2012, 2013 р.р. Також встановлено, що порушення правил трудової дисципліни ОСОБА_5 допущено в 2008 році.

Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,- до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани. Частиною четвертою статті 87 цього Закону визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. Як вже зазначалось, порядок звільнення судді з посади за порушення присяги встановлений ст.ст. 105, 106 Закону № 2453.

Аналіз приписів діючого законодавства України дає підстави для висновку, що законодавець розмежовує поняття «дисциплінарне стягнення» та «звільнення з посади у разі порушення присяги». Звільнення з останніх підстав не є дисциплінарною відповідальністю, та відповідно встановлений шестимісячний строк не підлягає застосуванню при вирішенні питання про звільнення з посади за порушення присяги.

Аналізуючи оскаржуваний акт Ради та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками відповідача та вважає доведеними факти порушення позивачем присяги судді при здійсненні ним правосуддя, оскільки при розгляді справ ОСОБА_5 були допущені порушення норм законодавства України, що порочать звання судді, викликають сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, вказують про несумлінне виконання суддею своїх обов'язків, що свідчить про порушення ним присяги судді і є підставою для внесення подання про звільнення його з посади судді за порушення присяги. Як свідчать матеріали перевірки, вказані порушення ОСОБА_5 допускались систематично та постійно.

Наведені обставини спростовують посилання позивача на те що, здійснюючи правосуддя, він не допускав умисних порушень вимог закону, не вчиняв дій, що можуть свідчити про порушення ним присяги.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення від 11 лютого 2014 року № 92/0/15-14 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги, Рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, рішення прийняте з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому відсутні підстави для визнання його незаконним.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 86, 122, 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції про визнання рішення незаконним.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Рішення підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 10 днів з дня ухвалення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: