Історія справи

Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року у справі №2а/0470/12823/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року м. Київ К/800/58615/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді: Калашнікової О.В.,

суддів: Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.,

при секретарі: Маджар О.М.,

за участю

представників позивача - Лось Д.М., Кобиляков А.А.;

представника відповідача - Богач М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі №2а/0470/12823/12 за позовом публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство "Євраз Суха Балка" звернулося в суд з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України №110050004/2012/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/10108 від 04.10.2012 року; визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року; зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРАЗРЕСУРС" Україна" надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 531343,01 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача; зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпропетровська митниця безпідставно застосувала метод № 3 "за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів" та метод № 6 "резервний", оскільки митним органом не доведена наявність підстав для їх застосування, натомість позивачем були подані всі необхідні документи, які повністю підтверджують застосування першого методу за ціною контракту для митного оформлення імпортованого за зовнішньоекономічним контрактом товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями публічне акціонерне товариство "Євраз Суха Балка" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає їх обґрунтованими, а скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню із наступних міркувань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРАЗРЕСУРС" Україна" зареєстроване як юридична особа рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 08.09.2006р.

Між ВАТ "Нижнетагильский металургійний комбінат" (постачальник) та ТОВ "Торговий Дім "Євразресурс" Україна" (покупець) 15.10.2008 року був укладений контракт № 160К-233/08 на поставку куль сталевих помольних катаних для млинів.

Відповідно умов додатків до вищезазначеного контракту за №ПКНТ6Т013320 від 19.07.2012 року та № ПКН75Т013418 від 23.08.2012 року, ціна на товар встановлена за одну одиницю 20000,00 руб. на умовах FСА, відповідно до правил "Інкотермс-2010".

На виконання умов контракту за № 160К-233/08 ВАТ "Нижнетагильский металургійний комбінат" здійснило поставку товару у вересні - жовтні 2012 року на умовах FСА, станція призначення Кривий Ріг, Придніпровська залізниця, відповідно до правил "Інкотермс-2010".

Дніпропетровській митниці позивачем були заявлені до митного оформлення товари по наступним вантажно - митним деклараціям: від 11.09.2012 року за №110010000/2012/103301 разом з документами зазначеними в графі 44 вказаної ДВМ-1; від 04.10.2012 року за № 110010000/2012/103945 разом з документами зазначеними в графі 44 вказаної ДВМ-1.

Митна вартість товару була заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України у розмірі 23,368 руб/кг.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, заявлену у вантажно-митній декларації від 11.09.2012 року за №110010000/2012/103301 позивачем були надані до Дніпропетровської митниці наступні документи: облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 13.10.2010р. за №11000/1/10/115503; накладні ЦІМ/УМВС; калькуляція транспортних витрат; інвойси; зовнішньоекономічний договір від 15.10.2008р. № 160К-233/08 (із доповненнями від 15.03.2010р. за № 4; від 11.07.2011р. за № 7; від 01.11.2011р. за №8; від 30.12.2011р. за №9); договір про надання послуг митного брокера від 02.04.2012р.за №20/2012; договір (контракт) про перевезення від 15.01.2008р. за №ДГТК7-000162; довідка про декларування валютних цінностей; сертифікат про походження товару; сертифікати якості; лист відправника від 19.09.2012р. за № 160/1-6-483; копії ВМД іноземної країни; додаток № ПКНТ6Т013320 від 19.07.2012 року.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, заявлену у вантажно-митній декларації від 04.10.2012 року за №110010000/2012/103945 позивачем були надані до Дніпропетровської митниці наступні документи: облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 13.10.2010р. за №11000/1/10/115503; накладні ЦІМ/УМВС; калькуляція транспортних витрат; інвойси; зовнішньоекономічний договір від 15.10.2008р. № 160К-233/08 (із доповненнями від 25.08.2012р. за №1; від 15.03.2010р. за № 4; від 11.07.2011р. за № 7; від 01.11.2011р. за №8; від 30.12.2011р. за №9); договір про надання послуг митного брокера від 02.04.2012р.за №20/2012; договір (контракт) про перевезення від 15.01.2008р. за № ДГТК7-000162; довідка про декларування валютних цінностей; сертифікат про походження товару; сертифікати якості; лист відправника від 19.09.2012р. за № 160/1-6-483; копії ВМД іноземної країни; додаток №ПКНТ6Т013418 від 23.08.2012 року.

З урахуванням відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, наявної інформації щодо митного оформлення аналогічного товару, посадова особа митниці, прийняла рішення №110010000/2012/600874/1 від 22.08.2012р. і за №110010000/2012/6008 про коригування заявленої митної вартості товару, митну вартість скориговано до 31,3266 руб./кг.

У рішеннях №110010000/2012/600874/1 від 22.08.2012р. і за №110010000/2012/6008 про коригування заявленої митної вартості товару посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішень про коригування заявленої митної вартості, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються вартість операції); послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Також посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу та посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби із зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач не надав додаткові документи на вимогу митниці, а Дніпропетровська митниця, зважаючи на наявність розбіжностей у наданих декларантом документах, обгрунтовано, у відповідності до статті 55 МК України, прийняла картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є правомірність виставлення відповідачем карток відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України №110050004/2012/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/10108 від 04.10.2012 року, рішень Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів №110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року та повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 531343,01 грн.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Статтею 53 МК України передбачено, що серед документів, які підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією, подається зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу положень ст.ст.53, 54 МК України можна зробити висновок, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості перевіряє складові числового значення митної вартості, правильність здійснення декларантом розрахунку, має упевнитись у правильності поданих документів та здійснених розрахунків та витребувати додаткові документи, вичерпний перелік яких визначений законом, при умові наявності розбіжностей у документах чи розрахунках.

Судами встановлено, що між позивачем та ВАТ "Нижньотагільський металургійний комбінат" 15.10.2008 укладений контракт №160К-233/08 на поставку сталевих куль за ціною 20000 руб за одиницю. В вересні-жовтні 2012 року на адресу Товариства здійснено поставку товару. При митному оформлені, Дніпропетровській митниці представлені вантажні митні декларації №110010000/2012/103301 від 11.09.2012 та №110010000/2012/103945 від 04.10.2012, в яких зазначена ціна 23,368 руб/кг.

При митному оформленні Дніпропетровська митниця дійшла висновку що в представлених документах маються розбіжності. В калькуляції транспортних витрат вказано 2165600 руб, а в залізничній накладній - 953345 руб. Крім того, при контролі співставлення з'ясувалось що аналогічний товар ввозився за ціною 31,3266 руб/кг.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, залишив поза увагою наступне.

Зовнішньоекономічний контракт №160-233/08 від 15.10.2008р., а також договір № ДГТК7-000162 від 15.01.2008 року не місять в собі вартості перевезення товару. Вартість перевезення визначається у додатках до договору № ДГТК7-000162 від 15.01.2008 року.

Так згідно додатку від 01.04.2012 року № 59 до договору № ДГТК7-000162 від 15.01.2008 року експедитор здійснює транспортно-експедиційне обслуговування по маршруту: від станції Смичка до станції Соловей/Тополі, російсько - український кордон, за ціною 3 201,42 руб. РФ за одну тону товару.

Таким чином вартість перевезення, яка зазначена в калькуляції витрат на доставку вантажу від станції Смичка до кордону України по контракту №160-233/08 від 15.10.2008р. відповідає вартості визначеній у додатковій угоді від 01.04.2012 року № 59 до договору №ДГТК7-000162 від 15.01.2008 року.

Вказане свідчить про необґрунтованість сумнівів відповідача, щодо достовірності поданих декларантом відомостей стосовно транспортних витрат.

Відповідно ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судами встановлено, що декларантом до митного органу разом з ВМД були надані всі документи передбачені ст.53 МК України, зокрема: контракт, облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, ВМД країни експорту, договір перевезення, транспортні накладні, калькуляція транспортних витрат, інвойси, довідки декларування валютних цінностей, сертифікат походження, сертифікат якості, договір про надання послуг митного брокера.

З огляду на відсутність розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах, у митного органу не було підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару та витребування додаткових документів для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Отже, послідовність визначення методу визначення митної вартості товарів, які ввозять в Україну відповідно до митного режиму імпорту здійснюються за методами, при чому основним методом є основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується послідовно при неможливості застосування попереднього.

Статтею 59 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Відповідачем правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, не спростована, а об'єктивна неможливість застосування першого методу не доведена.

Крім того, колегія вважає за необхідне зазначити, наступне.

Судами встановлено, що спірними рішеннями відповідача митна вартість товару скоригована на підставі наявної у Єдиній автоматизованій інформаційні системі Держмитслужби була інформації щодо здійснення митного оформлення аналогічного товару за ВМД від 08.05.2012р. за №110050005/2012/003512.

Відповідно ч.4 ст. 60 МК України ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Згідно Наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012, № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" графа 43 митної декларації заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

З графи 43 ВМД від 08.05.2012р. за №110050005/2012/003512 вбачається, що митна вартість 31,3266 руб/кг, є вартістю, скоригованою митним органом за методом З (26), що підтверджується графами 43 згаданої ВМД та посиланням у графах 44 МД на рішення про коригування митної вартості товарів.

Вказане свідчить, що митна вартість за ВМД від 08.05.2012р. за №110050005/2012/003512 не є митною вартістю визначеною за ціною договору.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Згідно ч.7 ст.54 У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів прийшла до висновку про помилковість рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування спірних карток відмови в прийнятті митної декларації та рішень Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів.

Разом з тим, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Дніпропетровської митниці надати висновок до Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення надмірно сплаченої суми 531343 грн 01 коп. оскільки вони є передчасними. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Дніпропетровської митниці здійснити митне оформлення за ціною контракту, оскільки приймаючи рішення про зобов'язання здійснити митне оформлення за ціною контракту, фактично визначається митна вартість ввезеного товару, чим підміняється митний орган.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Враховуючи наведене, відповідно п.4 ст.223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України №110050004/2012/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/10108 від 04.10.2012 року, визнання протиправними та скасування рішень Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів №110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року, із задоволенням позову в цій частині. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року змінити, скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України №110050004/2012/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/10108 від 04.10.2012 року, визнання протиправними та скасування рішень Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів №110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року та ухвалити в цій частині нове рішення.

Задовольнити позовні вимоги частково.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України №110050004/2012/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/10108 від 04.10.2012 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р. та № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Судді: