Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/17315/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.

Пасічник С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа: управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання рішень нечинними,

встановила:

У грудні 2011 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача - ГУПФ України в Хмельницькій області про виплату пенсії в розмірі, нижчому ніж передбачено ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов'язати відповідача виплачувати пенсію в розмірі, визначеному ст. 43 вказаного Закону, стягнути недоплачену пенсію за період з 21.07.2009.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 5 лютого 2014 року позовні вимоги за період з 21.07.2009 року по 21.06.2011 року залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку для звернення до суду. Це рішення суду набрало чинності і позивачем не оскаржувалось.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2014 року ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року та постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2014 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 31 березня 2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 звільнений з військової служби наказом Служби безпеки України № 922-ОС від 30.06.2009 року, виключений із списків особового складу військової частини наказом УСБУ у Хмельницькій області від 20.07.2009 № 144-ОС з 21.07.2009. Йому призначена та виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Так, відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-ХІІ) у редакції Закону України від 04 квітня 2006 № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (далі Закон № 3591-IV) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 7 Закону України від 14 червня 2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI) доповнено Прикінцеві положення Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VІ «Про Державний бюджет України на 2011 року» (далі - Закон № 2857-VІ) пунктом 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

На виконання пункту 7 Закону № 3491-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (чинної з 23 липня 2011 по 01 січня 2012; далі постанова № 745) , згідно з пунктом 5 якої, зокрема, особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону № 2262-ХІІ, мінімальний розмір пенсії, що призначається відповідно до зазначеного Закону, у тому числі за вислугу років, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Водночас редакція цього нормативно-правового акта щодо інших категорій соціально незахищених осіб, зокрема, чорнобильців, дітей війни, встановлювала обов'язок виплачувати раніше нараховані пенсії у зменшених розмірах.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що судами попередніх інстанцій помилково застосовано до спірних відносин Закон № 3491-VI, що набрав чинності 19 червня 2011 року, та постанову №745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Враховуючи вищезазначене, положення Закону №3491-VI та абзац перший пункту 5 постанови № 745 могли поширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже, стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з'явилося після набрання згаданими актами чинності.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Таким чином пенсійне забезпечення позивача має здійснюватися відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанову Хмельницького міськрайонного суду та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа: управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання рішень нечинними - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа: управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання рішень нечинними - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виплату пенсії в розмірі, нижчому ніж передбачено ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зробити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, починаючи з 22.06.2011.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.М.Заїка

Судді: А.Ф.Загородній

С.С.Пасічник