Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ справа № 800/181/16

Провадження № П/800/181/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Мойсюка М.І.,

суддів: Головчук С.В., Ситникова О.Ф., Тракало В.В., Черпака Ю.К.,

при секретарі - Крапивка Л.А.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Карлаша Д.О.,

третьої особи - Хорольського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання протиправними дій та скасування рішення,

у с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом у якому просила визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ) та її рішення від 25 лютого 2016 року № 13/вп-16, яким задоволено клопотання Генерального прокурора України та продовжено строк відсторонення позивача від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на один місяць у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності (далі - спірне рішення) і скасувати його.

В обґрунтування своїх вимог посилається не те, що спірне рішення відповідача не узгоджується з вимогами чинного законодавства, є протиправним та таким, що створює перешкоди для виконання нею посадових обов'язків, прийнято без врахування усіх обставин, які мали б бути взяті ВККСУ до уваги при розгляді клопотання Генерального прокурора України, а тому ОСОБА_4 просила про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і дав пояснення, аналогічні його змісту.

Представник відповідача в письмових запереченнях і в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що здійснюючи розгляд клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення позивача від займаної нею посади професійного судді на один місяць, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Ухвалою судді від 12 квітня 2016 року до участі у справі залучено Генеральну прокуратуру України (далі - ГПУ) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У своїх письмових запереченнях, а також поясненнях представника третьої особи, наданих у судовому засіданні, ГПУ підтримала заперечення відповідача з аналогічних викладеним у них підстав і просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджується наявними у ній даними, Указом Президента України від 5 серпня 1998 року № 846/98 позивача призначено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області терміном на 5 років.

В подальшому, Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 294/2003 позивача призначено суддею Апеляційного суду Луганської області, а постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 19 лютого 2004 року № 1524-ІV ОСОБА_4 обрана на посаду судді безстроково.

5 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 42015051110000021 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, яке розслідується першим підрозділом (відділом) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.

26 жовтня 2015 року заступником Генерального прокурора України - Головним військовим прокурором Матіосом А.В. винесено повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

24 листопада того ж року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло клопотання Генерального прокурора України про відсторонення позивача від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області в порядку, передбаченому частиною 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.

Рішенням ВККСУ від 25 грудня 2015 року № 94/вп-15 зазначене клопотання задоволено та відсторонено позивача від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на два місяці у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.

В свою чергу, 12 лютого 2016 року до відповідача надійшло клопотання ГПУ про продовження строку відсторонення позивача від посади судді на один місяць в порядку статей 154, 158 Кримінального процесуального кодексу України та частини 4 статті 49 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI, в редакції періоду спірних правовідносин).

Спірним рішенням ВККСУ клопотання Генерального прокурора України задоволено та продовжено строк відсторонення позивача від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на один місяць у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.

Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржуване рішення та дії відповідача на відповідність статті 19 Конституції України і статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 49 Закону № 2453-VI визначено суть недоторканності судді. Так, відповідно до частин 3 та 4 цієї статті судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником.

Суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців.

Продовження строку відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше одного місяця. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від посади подається не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

Статтею 154 Кримінального процесуального кодексу України визначено загальні положення відсторонення від посади. Відповідно до частини 2 цієї статті відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством (частина 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України).

Розділом XV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року N 1802/зп-11 (далі - Регламент) визначено порядок прийняття рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України (пункт 15.1 Регламенту).

Відповідно до частини 1 статті 158 Кримінального процесуального кодексу України прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 15.10 Регламенту Комісія продовжує строк відсторонення судді від посади на підставі відповідного вмотивованого клопотання Генерального прокурора України про продовження цього строку. Строк продовження відсторонення судді не може становити більше одного місяця. Клопотання про продовження строку відсторонення судді від посади подається не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про продовження строку відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

Зі змісту наведених норм Кримінального процесуального кодексу України, Закону №2453-VI та Регламенту слідує, що суддю може бути відсторонено від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України на строк не більше двох місяців та продовжено строк його відсторонення у тому ж порядку на строк не більше одного місяця.

Пунктом 15.11 Регламенту передбачено, що питання про внесення на розгляд Комісії клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення судді від посади вирішується в порядку, визначеному пунктами 15.2 - 15.4 цього Розділу. Розгляд клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення судді від посади здійснюється Комісією в порядку, передбаченому пунктами 15.5 та 15.6 цього Розділу.

Частиною другою статті 155 Кримінального процесуального кодексу України, пунктом 15.6 Регламенту передбачено, що при вирішенні питання про відсторонення судді від посади Комісія повинна дослідити: обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на такі обставини; обставини, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; обставини, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Орган, який відсторонив особу від посади, може продовжити таке відсторонення у порядку, передбаченому статтею 156 Кримінального процесуального кодексу України, а за правилами частини другої статті 158 цього Кодексу він відмовляє у продовженні строку відсторонення, якщо прокурор не доведе, що продовжують існувати обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, та сторона обвинувачення не мала неможливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Аналізуючи зміст частини другої статті 155 та частини другої статті 158 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що перелік обставин, які можуть бути покладені в обґрунтування клопотання про відсторонення судді від посади та продовження строку такого відсторонення, є різними. Зокрема, крім констатації збереження обставин, що слугували первинному відстороненню, у разі його продовження, доведенню підлягає неможливість досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попереднього рішення про відсторонення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що попереднє відсторонення позивача від посади, здійснене рішенням ВККСУ від 25 грудня 2015 року строком на два місяці.

За вказаний строк досягнення цілей, заради яких було здійснено таке відсторонення, іншими способами протягом дії попереднього рішення про відсторонення, не досягнуто. При цьому, збереження обставин, що слугували первинному відстороненню підтверджується тим, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні на час клопотання про продовження строку спірного відсторонення, не закінчено.

Крім того, вищевказане рішенням ВККСУ від 25 грудня 2015 року постановою Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2016 року визнано законним і обґрунтованим.

Висновки, викладені у зазначеному рішенні суду мають преюдиційне значення для вирішення даної справи, а тому з урахуванням вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини такого відсторонення не підлягають додатковому дослідженні при розгляді даної справи, а триваюче досудове розслідування вказує на беззаперечну тривалість і певних застережень щодо можливості ОСОБА_4 перебуваючи на посаді судді, доступу до документів, які мають значення для кримінального провадження, можливості знищення чи підроблення таких, вливання на свідків і інших учасників кримінального провадження та інші дії, які мають суттєве значення для розгляду справи.

Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Інших підстав вважати, що такі обставини припинили мати місце на час прийняття ВККСУ спірного рішення про продовження строку відсторонення судді від посади позивач не зазначила і таких не встановлено судом.

Системний аналіз зазначених обставин дають підстави колегії суддів дійти висновку, що продовження відсторонення позивача від посади судді здійснено задля унеможливлення впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, запобігання створенню перешкод досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та судовому розгляду, а також неможливість іншими способами забезпечити досягнення поставлених слідством цілей, а тому подання Генеральної прокуратури України, і відповідно спірне рішення ВККСУ, є обґрунтованими.

За таких обставин підстав для задоволення адміністративного позову колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,

п о с т н о в и л а :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.І. Мойсюк

Судді: С.В. Головчук

О.Ф. Ситников

В.В. Тракало