Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року м. Київ К/9991/10779/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Головчук С.В.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Славутицького міського суду Київської області від 19 жовтня 2009 року та постанову апеляційного суду Київської області від 03 серпня 2011 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області про перерахунок пенсії,

встановила:

У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області про перерахунок пенсії.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 19 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії та додаткової пенсії і зобов'язати провести перерахунок його пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 липня 2009 року по 20 серпня 2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік (1573,99 грн), а також перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 липня 2008 року по 20 серпня 2009 року, виходячи з розміру встановленого законом на момент виплати прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити недосплачену суму пенсії і додаткової пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Київської області від 03 серпня 2011 року постанову Славутицького міського суду Київської області від 19 жовтня 2009 року змінено та викладено другий абзац резолютивної частини постанови в такій редакції: «Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії та додаткової пенсії і зобов'язано провести перерахунок його пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 15 липня 2009 року по 20 серпня 2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік (1573,99 грн), а також перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15 липня 2008 року по 20 серпня 2009 року, виходячи з розміру встановленого законом на момент виплати прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити недосплачену суму пенсії і додаткової пенсії». В решті постанову Славутицького міського суду Київської області від 19 жовтня 2009 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити постанову Славутицького міського суду Київської області від 19 жовтня 2009 року та постанову апеляційного суду Київської області від 03 серпня 2011 року зобов'язавши відповідача здійснити йому перерахунок пенсії без обмеження кінцевою датою.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером та продовжує працювати.

На звернення у липні 2009 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік, тобто за рік, що передує перерахунку пенсії, позивачу було відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування при перерахунку пенсії показника заробітної плати за рік, що передує року призначення або перерахунку пенсії, тому відмова відповідача у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік є протиправною.

Проте, колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» наведену норму викладено в новій редакції, проте у зв'язку із визнанням цих змін такими, що не відповідають Конституції (рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008), на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії діяла вищенаведена редакція статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вказана редакція пов'язує розмір перерахованої пенсії із розміром заробітної плати, з якого обчислювалась пенсія (при її первісному призначенні або останньому перерахунку). Тобто, за змістом статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для застосування будь-якого іншого показника (в тому числі і показника заробітної плати за рік, що передує перерахунку), відсутні.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530 встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами застосуванню підлягає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії.

Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України. Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік.

Разом з тим, відповідно до статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_2 має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії, передбачених статтею 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченою частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В свою чергу, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеження у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Отже, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 15 липня 2008 року (день його звернення до управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії) без обмеження кінцевою датою.

Згідно з положеннями статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення яке змінюється є помилковим лише в частині.

Оскільки обставини справи встановлено повно і правильно, але тільки в частині помилково застосовано матеріальний закон, то відповідно до частини четвертої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції - зміні.

Тому, постанова апеляційного суду Київської області від 03 серпня 2011 року підлягає скасуванню, а постанова Славутицького міського суду Київської області від 19 жовтня 2009 року - зміні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Київської області від 03 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області про перерахунок пенсії - скасувати.

Постанову Славутицького міського суду Київської області від 19 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області про перерахунок пенсії змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо відмови у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_2, відповідно до вимог статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області провести перерахунок та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_2, відповідно до вимог статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15 липня 2008 року.

В решті позовних вимог відмовити.»

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді С.В. Головчук

І.В. Штульман