Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року м. Київ справа № 800/919/13

В приміщенні Вищого адміністративного суду України у місті Києві по вулиці Московській, 8, корпус 5.

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШведа Е.Ю. (доповідач),суддів:Веденяпіна О.А., Єрьоміна А.В., Зайцева М.П., Кравцова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 31 жовтня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Вайновського А.М.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Комісія, при прийнятті оскаржуваного рішення, необґрунтовано та незаконно відмовила позивачці у відкритті дисциплінарного провадження. Вважає що оскаржуване рішення Комісії створює перешкоди в реалізації її права на справедливий судовий захист, оскільки через допущені суддею Войновським А.М. порушення норм процесуального права, вона змушена тривалий час захищати свої права. Також зазначає, що Комісією порушено процедуру розгляду її заяви, оскільки на офіційному веб-порталі Комісії в списку питань про відмову у відкритті дисциплінарної справи відсутнє її прізвище, однак зазначене в іншому списку, який стосується затвердження висновків членів Комісії за результатом проведених ними перевірок. Такі обставини, вважає позивачка, ставлять під сумнів чи дотримано Комісією колегіальний порядок вирішення та розгляду питання про відмову у відкритті дисциплінарної справи за її зверненням. Крім того, зазначає, що Комісією завчасно не повідомлено її про розгляд її звернення (заяви).

В письмових запереченнях Комісія просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийняті оскаржуваного рішення вона діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453- VI) та Регламентом Комісії, затвердженим її рішенням від 08 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент).

Позивачка, представник відповідача в судове засідання не з'явились, в заявах, що надійшли на адресу суду, просили розглядати справу за їх відсутності.

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2012 року, прийнятим суддею Вайновським А.М., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2012 року, та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2012 року, частково задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про звільнення від сплати аліментів встановлених рішенням суду та про стягнення безпідставно сплачених сум за рішенням суду.

Вказаним судовим рішенням ОСОБА_7 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина, визначених судовим рішенням від 07 березня 2006 року, а також з відповідача на користь позивача стягнуто безпідставно набуті аліменти у розмірі 22278,00 гривень.

16 травня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із заявою про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та одночасно звернулась із заявою про поновлення строку для звернення до суду з вказаною заявою.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 травня 2013 року, прийнятою суддею Войновським А.М., відмовлено ОСОБА_6 у поновленні строку для звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2012 року, її заяву залишено без розгляду.

В подальшому, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 липня 2013 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 травня 2013 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.

26 липня 2013 року до Комісії надійшла заява позивачки, в якій вона просила притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Вайновського А.М. В заяві позивачка зазначила про незаконні, на її думку, судові рішення, ухвалені вказаним суддею. Так, позивач зазначила, що вона фактично не погоджується з ухвалою суду від 20 травня 2013 року.

Рішенням Комісії від 31 жовтня 2013 року № 3108/дп-13 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_6 на дії судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Вайновського А.М. Листом від 12 листопада 2013 року Комісія повідомила позивачку про прийняте нею рішення.

Приймаючи оскаржуване рішення, Комісія виходила з того, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків, а також з того, що відсутні підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 83 Закону № 2453-VI.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення Комісії, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно вищевказаного судді, слід визнати протиправним та скасувати.

Спірні правовідносини регулюються Законом № 2453 та Регламентом Комісії.

Частиною першою статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з приписами частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З аналізу наведених норм та висновку Конституційного Суду України вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

У відповідності до положення частини другої статті 84 Закону № 2453-VI, право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.

Скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453-VI правом на звернення, позивачка звернулась до Комісії зі скаргою (заявою) щодо неправомірної поведінки судді Вайновського А.М., в якій просила притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження визначені частиною першою статті 83 Закону № 2453-VI.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 85 Закону № 2453-VI, здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів місцевих та апеляційних судів належить до відання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Комісія (частина сьома статті 86 Закону № 2453-VI).

Суд вважає, що права особи, яка звернулася зі скаргою, заявою щодо дій судді, в дисциплінарному провадженні певним чином обмежені правом на подання скарги, заяви на дії судді та правом на розгляд такої скарги, заяви з дотриманням Комісією процедури розгляду та процедури прийняття рішення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач не є суб'єктом правовідносин щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вайновського А.М., оскільки оскаржуване рішення Комісії від 31 жовтня 2013 року № 3108/дп-13 не стосується її прав, свобод або інтересів, а відтак вказане рішення не може порушити права, свободи або інтереси позивачки.

Разом з тим, оскільки позивачка має право на розгляд поданої нею скарги, суд перевіряє дотримання Комісією процедури її розгляду та прийняття рішення, передбаченої Законом № 2453-VI.

Відповідно до частини першої статті 84 Закону №2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Згідно з частиною першою статті 90, пунктів вісім, дев'ять частини першої статті 91 Закону № 2453-VI, Комісія є постійно діючим колегіальним органом у системі судоустрою України, який, зокрема, розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження; приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів.

Аналогічні положення закріплені в Регламенті, який визначає порядок роботи Комісії, та процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом № 2453-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями (частина четверта статті 84 Закону № 2453-VI).

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді встановлений статтею 86 Закону № 2453-VI та Регламентом.

Відповідно до положень статті 86 Закону № 2453-VI перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина друга), який за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд Комісії (частина шоста), яка в свою чергу, вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина перша статті 87).

Таким чином, суд дійшов висновку, що Комісія дотрималась процедури розгляду скарги позивачки, за наслідками якої прийнято рішення відповідно до норм Закону.

Крім того необхідно зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка фактично не погоджується з ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Вайновського А.М. від 20 травня 2013 року.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 2-рп/2011 від 11 березня 2011 року зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень.

Таким чином, давати оцінку процесуальним рішенням та діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи можуть лише вищестоящі судові інстанції при перегляді судових рішень. При цьому, Комісія не наділена повноваженнями переглядати судові рішення, встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень.

Відповідно до підпункту «d» пункту 2 Принципу 1 Рекомендацій № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось. У законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються у такий спосіб впливати на суддів. Судді мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.

Отже, питання про законність прийнятих рішень, а відповідно, і про допущені суддею порушення норм процесуального права, можуть бути вирішені лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.

Скориставшись правом, передбаченим процесуальним законом, позивачка, як зазначалось, подала апеляційну скаргу на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 травня 2013 року. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 липня 2013 року вказане рішення скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.

Комісією, судом не встановлено умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків з боку судді Вайновського А.М. При цьому, суд зазначає, що позивач не надала суду доказів, які б могли спростувати законність оскаржуваного рішення Комісії від 31 жовтня 2013 року № 3108/дп-13.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи позивачки про те, що вона не була повідомлена у встановленому законом порядку про засідання Комісії, що відбулось 31 жовтня 2013 року, як на підставу незаконності оскаржуваного рішення Комісії, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Регламенту (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного рішення) питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову у її відкритті розглядається на засіданні Комісії без запрошення особи, що звернулася до Комісії зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, та судді, щодо поведінки якого ця особа звернулася до Комісії.

При цьому, підпунктом 13.3.4 пункту 13.3 Регламенту (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що повідомлення про час та місце розгляду Комісією питання про відкриття дисциплінарної справи чи про відмову в її відкритті розміщується на офіційному веб-порталі Комісії не пізніше як за 10 днів до засідання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, зазначена інформація була розміщена на офіційному веб-порталі Комісії в порядку денному засідання Комісії 31 жовтня 2013 року. Разом з тим, суд зазначає, що закон не регламентує питання щодо розміщення вказаної інформації в тому чи іншому розділі веб-порталу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла законне та обґрунтоване рішення, не допустила протиправних дій при його прийнятті, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, зібраними під час розгляду справи, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді заяви позивачки Комісією дотримані положення чинного законодавства, а порушень прав, свобод та інтересів позивачки встановлено не було.

За таких обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 160-163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя: Е.Ю. Швед

Судді: О.А. Веденяпін

А.В. Єрьомін

М.П. Зайцев

О.В. Кравцов