Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2015 р. м. Київ К/800/45118/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (далі - ПАТ «Севастопольський морський завод») до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (далі- УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ПАТ «Севастопольський морський завод» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у січні 2013 року УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя надіслало підприємству розрахунки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій особам, що мають право на одержання пенсій за віком на пільгових умовах за січень 2013 року. Вказує, що розмір, заявлених відповідачем сум є завищеним, оскільки до розрахунків безпідставно включено витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам позивача, які набули пільговий стаж до 01 січня 1992 року. Вважаючи дії УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя неправомірними та уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати протиправними дії відповідача по включенню до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування позивачу, таких витрат по особам, які працювали у правонаступника ПАТ «Севастопольський морський завод» до 01 січня 1992 року, зобов'язати УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя виключити ці суми із розрахунків та зменшити розмір витрат, що підлягають відшкодуванню підприємством на суму виплат, здійснених особам, які працювали у ПАТ «Севастопольський морський завод» та/або його правонаступниках до та після 01 січня 1992 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14 червня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Севастопольський морський завод» порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ). Вказує, що законодавством не передбачена можливість відшкодування підприємством витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до статей 13, 100 Закону №1788-ХІІ. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо обґрунтованості призначення пенсії на пільгових умовах.

УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Вказує, що позивач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали у нього на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами встановлено, що ПАТ «Севастопольський морський завод» є юридичною особою, зареєстрованою в УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя як платник страхових внесків.

18 січня 2013 року відповідач надіслав підприємству розрахунки за січень 2013 року з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівниками ПАТ «Севастопольський морський завод» на загальну суму 135022,97 грн.

Не погоджуючись з нарахованими сумами, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя провести перерахунок та зменшити заявлені витрати на суму виплат, здійснених особам, які набули пільговий стаж на підприємстві до 01 січня 1992 року.

Вирішуючи спір та відмовляючи в позові позов, суди виходили з того, що позивач зобов'язаний відшкодувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали у нього на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 відповідно до надісланих йому розрахунків.

Проте з таким обґрунтуванням погодитись неможливо.

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи вказані положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та абзацу 4 пункту 1 статті 2, абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства відшкодовують Пенсійному фонду 100% витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 01 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Із змісту наведених норм видно, що можливості оскарження ПАТ «Севастопольський морський завод» повідомлення органу Пенсійного фонду та надісланих йому розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій законом не передбачено, оскільки ці документи не є остаточними, а містять лише інформацію про суми, які були виплачені колишнім працівникам позивача у 2013 році та розміри понесених УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя витрат.

При цьому, у разі виникнення спору щодо розміру нарахованих органом Пенсійного фонду сум, суд, вирішуючи питання щодо правомірності їх стягнення, перевіряє обґрунтованість нарахованих сум відповідно до цих документів, які є лише носієм доказової інформації.

Отже, вказані документи не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам КАС України, а тому, рішення судів першої і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших мотивів.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак