Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2015 р. м. Київ К/800/63776/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Гончар Л.Я., Донець О.Є.,

при секретарі судового засідання Вишняку О.М.

з участю представника відповідача-1 - Борисова Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013р. у справі

за позовом Спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю

до відповідача-1 Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України

відповідача-2 Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про визнання недійсними та скасування картки відмови і рішення, стягнення 17424,91гр., -

В С Т А Н О В И В :

24.07.2013р. до суду з позовом про визнання недійсними та скасування картки відмови і рішення Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі Митниця) та про стягнення з державного бюджету 17424,91гр. звернулось спільне підприємство «Украінская Востачная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю (далі Підприємство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що він надав Митниці документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Митницею було відмовлено у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товару. Вважаючи дії Митниці такими, що не відповідають чинному законодавству, позивач просив визнати їх нечинними та стягнути з державного бюджету надмірно сплачену суму.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013р., позов задоволено частково : скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості та картка відмови. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги скаржник обґрунтував помилковістю висновків судів попередніх інстанцій.

У своїх запереченнях позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника відповідача-1, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивачем для митного оформлення товару, поставленого в Україну на підставі зовнішньоекономічного контракту, митному органу надано декларацію митної вартості від 18.06.2013р.

Посадовою особою відповідача-1 у відповідній графі декларації було здійснено відмітку про витребування від декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої вартості товару, а саме : договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення та висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Підприємство в декларації зробило позначку про відмову у наданні витребуваних додаткових документів, пославшись на те, що всі необхідні документи подано разом з митною декларацією.

В зв'язку з ненаданням Підприємством витребуваних документів Митницею в той же день, по закінченні процедури консультацій, прийнято картку відмови в митному оформленні товару та рішення про коригування митної вартості товару і визначено вартість за резервним методом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним Кодексом України, що набув чинності з 1.06.2012р.

Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України, проте позивачем в повному обсязі вимоги відповідача-1 щодо надання додаткових документів виконано не було.

Відповідно до статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів обумовлено статтею 55 МК України.

Аналіз наведених норм, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012р. N598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що враховуючи отриману інформацію про те, що митна вартість ідентичного та подібного товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості та наявність недоліків у поданих позивачем документах, у Митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.

Підприємством витребувані відповідачем-1 належні документи в повному обсязі надано не було, що дало підстави, після проведення консультацій, для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений ст.57,64 МК України. При цьому Митниця обґрунтувала та довела неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що у митного органу були відсутні підстави для витребування у позивача додаткових документів для перевірки правильності вказаної декларантом митної вартості спростовуються доказами, наданими Митницею під час розгляду справи, та не відповідають обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що при вчиненні дій щодо визначення митної вартості товару відповідач-1 діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у ст. 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову про скасування рішення Митниці про визначення митної вартості та про стягнення завданих цими діями збитків.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлено повно, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду повинні бути скасовані, а позов - залишено без задоволення.

Керуючись статтями 221,223,229,230,232,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013р. скасувати.

Відмовити в задоволенні позову спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

Л.Я. Гончар

О.Є. Донець