Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2015 р. м. Київ К/800/761/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Заїки М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області, третя особа - Апеляційний суд Кіровоградської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області (далі - Управління) на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 129, частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 7 липня 2010 року №2453-VІ), в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до довідок Апеляційного суду Кіровоградської області від 4 квітня 2013 року з 1 січня 2012 року з виплатою різниці між нарахованим та фактично виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням за цей період.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. Відповідач надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що Указом Президента України №22/2007 від 18 січня 2007 року ОСОБА_2 звільнено з посади судді Апеляційного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. З 2007 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання з розрахунку 90% заробітку працюючого судді в розмірі 6950 грн.

9 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання, зокрема, на підставі довідок Апеляційного суду Кіровоградської області №№39, 40, 41, 42, 43, 44 від 4 квітня 2013 року проте, що заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, станом на 1 січня 2012 року складає 16995 грн 60 коп., на 1 квітня 2012 року складає 17328 грн 60 коп., на 1 липня 2012 року - 17456 грн 40 коп., на 1 жовтня 2012 року - 17708 грн 40 коп., на 1 грудня 2012 року - 17962 грн 20 коп., на 1 січня 2013 року - 22710 грн 50 коп.

Відповідач у проведенні перерахунку грошового утримання відмовив, мотивуючи відмову тим, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів місцевих та апеляційних судів у відставці.

Згідно з частиною 4 статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» (чинній на момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

В частині 3 статті 138 Закону №2453-VI, який набрав чинності з 30 липня 2010 року, також було закріплено норму про те, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з тим, Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину 3 і 5 статті 138 Закону №2453-VІ викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина 3 статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина 5 статті 138 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину 3, перше, друге, третє речення частини 5 статті 138 Закону №2453-VІ у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що право судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в разі зміни грошового утримання працюючого судді передбачено частиною третьою статті 138 Закону №2453-VІ та визначалось в розмірі від 80% до 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 1 жовтня 2011 року без перевищення десяти прожиткових мінімумів, а з 3 червня 2013 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, задовольняючи позов з 1 січня 2012 року, суди не врахували, що ОСОБА_2 звернувся до Управління 9 квітня 2013 року і просив перерахувати грошове утримання на підставі довідок від 4 квітня 2013 року.

За правилами частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення якого є загальними у сфері пенсійних правовідносин, у разі виникнення права на підвищення пенсії перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За наведених обставин позов підлягав задоволенню з 1 квітня 2013 року.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 223, статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року в частині задоволення позовних вимог з 1 січня 2012 року по 31 березня 2013 року. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський(

доповідача)

Судді В.І. Ємельянова

М.М. Заїка