Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/800/17438/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 2а/0570/5549/2012 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області до ДП "Сніжнеантрацит" про стягнення пені, -

в с т а н о в и л а:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 317 169,40 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову з мотивів невірного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Сніжнеантрацит» є юридичною особою та зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне Донецької області як платник страхових внесків 17 квітня 2001 року за № 0559000061.

За результатами перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів ДП «Сніжнеантрацит» Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складено Акт від 15 березня 2012р. №29, яким встановлені факти порушення строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у період з 01 жовтня 2011р. по 29 лютого 2011р., за що нарахована пеня в сумі 317169,40 гривень.

Судами також встановлено, що заборгованість по сплаті страхових внесків, у зв'язку з якою була нарахована пеня, виникла в період до 01 січня 2011 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у періоді, який перевірявся, не існувало нормативно-правового акту, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, оскільки з 01 січня 2011 року ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV, якою передбачалось стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника згідно із законом, виключено відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком з огляду на наступне.

Частиною другою статті 52 Закону № 1105-XIV, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом. Із набранням чинності Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була скасована.

З 1 січня 2011 року на підставі постанови правління Фонду від 30листопада 2010року № 31 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за №1286/18581) втратила чинність Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134), відповідно до якої відділення Фонду виявило порушення порядку сплати страхових внесків.

У той же час відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій (пені) за несплату заборгованості зі страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Окрім того, частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На думку колегії суддів, пеня, нарахована Підприємству у зв'язку з несплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати за період до 01 січня 2011 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків виникла в період дії частини другої статті 52 Закону № 1105-XIV.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії, зокрема у постановах від 19 лютого, 1 та 15 жовтня, 19 листопада 2013 року (№№432а12, 323а13, 332а13, 327а13 відповідно).

Відповідно до ч. 1 ст. 242-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У зв'язку з наведеними нормами та обставинами, враховуючи позицію Верховного Суду України, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача спірних сум пені підлягають задоволенню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - скасуванню.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але, вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Згідно з ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 2а/0570/5549/2012скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області пеню в розмірі 317 169 (триста сімнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: