Історія справи

Постанова ВАСУ від 12.11.2015 року у справі №820/5117/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/37174/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Гончар Л.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі № 820/5117/14 за позовом приватного підприємства "СПС" до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання недійсними рішень та стягнення суми, -

в с т а н о в и л а :

ПП "СПС" звернулося в суд з позовом до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просило: визнати недійсним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №80710000/2013/01177 від 13.09.2013 року, Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01441 від 07.11.2013 Харківської митниці Міндоходів, Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПС" (код ЄДРПОУ 31062161, адреса: пр. Постишева, 93 м. Харків, 61020) надмірно сплачену суму ввізного мита 7359,15 грн. та суму податку на додану вартість 10702,05 грн., разом 18061,20 грн. (вісімнадцять тисяч шістдесят одна грн. 20 коп.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року позовні вимоги задоволено. Скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №80710000/2013/01177 від 13.09.2013 року Харківської митниці Міндоходів, Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року. Скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01441 від 07.11.2013 Харківської митниці Міндоходів, Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПС" (код ЄДРПОУ 31062161, адреса: пр. Постишева, 93 м. Харків, 61020) надмірно сплачену суму ввізного мита 7359,15 грн. та суму податку на додану вартість 10702,05 грн., разом 18061,20 грн. (вісімнадцять тисяч шістдесят одна грн. 20 коп.).

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Харківська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 серпня 2011 року між приватним підприємством "СПС" (Україна) та компанією "Xinghua Dongao Food Co., Ltd" (Китай) було укладено контракт №16082011-14 (надалі - контракт), відповідно до пункту 1.1 якого компанія "Xinghua Dongao Food Co., Ltd" зобов'язалась поставити позивачу товар, а ПП "СПС" зобов'язалось прийняти товар, який відповідає вимогам контракту, і своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. контракту поставка товару здійснюється партіями. Строк поставки, найменування, асортимент, загальна кількість, ціна та вартість партії товару сторони узгоджують шляхом підписання специфікації. Поставка товару здійснюється на умовах CIF або FOB в редакції Інкотермс-2010. Умови поставки кожної окремої партії товару сторони зобов'язані встановити в специфікації". Виробником товару є безпосередньо компанія "Xinghua Dongao Food Co., Ltd" (постачальник за Контрактом).

Відповідно до Специфікації № 7 від 02.07.2013 року до контракту компанія "Xinghua Dongao Food Co., Ltd" (Китай) зобов'язалась поставити, а позивач зобов'язався прийняти товар - висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі, а саме: "червоний перець паприка, 9х9мм" вагою 10000 кг за ціною 4,6 доларів США за 1 кг загальною вартістю 46000,00 доларів США; "зелений перець паприка, 6х6мм" вагою 4000 кг за ціною 2,9 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 11600,00 доларів США, та "морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі" вагою 4000 кг за ціною 1,42 доларів США за 1 кг. загальною вартістю 5680,00 доларів США.

На виконання контракту зі специфікацією № 7 від 02.07.2013 року позивачеві від компанії "Xinghua Dongao Food Co., Ltd" згідно комерційного інвойсу № DA130705 від 05.07.2013 року надійшов товар - висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі, а саме: "червоний перець паприка, 9х9мм" вагою 10000 кг; "зелений перець паприка, 6х6мм" вагою 4000 кг, та "морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі" вагою 4000 кг.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і зафіксована у специфікаціях до цього контракту. Зазначена у специфікації № 7 від 02.07.2013 року до контракту ціна товару становить - висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі, а саме: "червоний перець паприка, 9х9мм" 46000,00 доларів США за 10000 кг (із розрахунку 4,6 доларів США за 1 кг), "зелений перець паприка, 6х6мм" - 11600,00 доларів США за 4000 кг (із розрахунку 2,9 доларів США за 1 кг), "морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі" - 5680,00 доларів США за 4000 кг (із розрахунку 1,42 доларів США за 1 кг).

Згідно пункту 7.3. контракту оплата товару здійснюється позивачем двома частинами: авансовий платіж - 30%, та кінцевий розрахунок 60% після надання покупцеві копій документів згідно п.8 контракту, та 10 % - після прийомки товару на складі покупця. Крім того специфікацією № 7 від 02.07.2013 року до контракту визначено, що товар поставляється на умовах FOB Shanghai, Китай. Свої зобов'язання з оплати отриманого товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 63280,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті.

12.09.2013 року позивачем до Харківської митниці Міндоходів була подана декларація митної вартості № 807100000.2013.044570 від 12.09.2013 року, в якій було заявлено митну вартість товару: висушені та подрібнені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі, а саме: "червоний перець паприка, 9х9мм" вагою 10000 кг за ціною 4,6 доларів США за 1 кг загальною вартістю 46000,00 доларів США; "зелений перець паприка, 6х6 мм" вагою 4000 кг за ціною 2,9 доларів США за 1 кг загальною вартістю 11600,00 доларів США, та "морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі" вагою 4000 кг за ціною 1,42 доларів США за 1 кг загальною вартістю 5680,00 доларів США, яка була визначена позивачем за 1-м методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з декларацією митної вартості № 807100000.2013.044570 від 12.09.2013 року позивачем у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару були надані митному органу наступні документи: декларація митної вартості (форма ДМВ-1) №807100000.2013.044570 від 12.09.2013р., митна декларація (форма МД-2) №807100000.2013.044570 від 12.09.2013р., зовнішньоекономічний контракт № 16082011-14 від 16.08.2011р., додаткова угода № 1 від 17.05.2013 року до зовнішньоекономічного контракту №16082011-14 від 16.08.2011р., специфікація № 7 від 02.07.2013р., інвойс № DA130705 від 05.07.2013р., платіжне доручення в іноземній валюті № 53 від 03.07.2013 р. платіжне доручення в іноземній валюті № 88 від 13.08.2013р., коносамент (Bill of lading) SHG102898 від 06.08.2013р., пакувальний лист б/н від 05.07.2013р., довідка про вартість перевезення (сплата фрахту) № 11864 від 09.09.2013р., міжнародна автомобільна накладна А№ 223192 від 06.09.2013р., договір про перевезення № 06/10/11 від 06.10.2011р., договір про надання митних послуг № 12 від 01.08.2011р., декларація виробника б/н від 05.07.2013р., фітосанітарний сертифікат країни - експортера № 321900213033505 від 23.07.2013р., сертифікат про походження товару загальної форми А G133219102801525 від 02.08.2013р., сертифікат аналізу від 10.07.2013р., екологічна декларація № 73777 від 04.09.2013р., копія митної декларації країни відправлення № 2229201201349067261 від 06.08.2013р., калькуляція б/н від 04.08.2013р. висновок про вартісні характеристики товару № 3898 від 03.09.2013р., лист про відсутність взаємозалежності постачальника та покупця №466 від 13.09.2013р.

Харківською митницею було відмовлено у прийнятті митної декларації №807100000.2013.044570, видано картку відмови в прийнятті митної декларації №80710000/2013/01177 (т. 1 а.с. 77) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року (т. 1 а.с. 75-76), відповідно до якого митна вартість товару: - "морква висушена, шматочками 3х3мм, без домішок, для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі" вагою 4000 кг становить 7080,00 доларів США із розрахунку 1,77 доларів США за 1 кг. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за резервним методом).

Також з матеріалів справи встановлено, що відповідно до специфікації № 8 від 22.08.2013 року до контракту компанія "Xinghua Dongao Food Co., Ltd" (Китай) зобов'язалась поставити, а позивач зобов'язався прийняти товар - "імбир сушений у порошку, преміум якості" вагою 2000 кг за ціною 2,2 доларів США за 1 кг загальною вартістю 30620,00 доларів США; "морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості" вагою 6000 кг за ціною 1,45 доларів США за 1 кг загальною вартістю 8700,00 доларів США, "морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості" вагою 12000 кг за ціною 1,46 доларів США за 1 кг загальною вартістю 17520,00 доларів США (т.1 а.с. 62).

На виконання контракту зі специфікацією № 8 від 22.08.2013 року позивачу від компанії "Xinghua Dongao Food Co., Ltd" згідно комерційного інвойсу № DA130910 від 10.09.2013 року, надійшов товар - "імбир сушений у порошку, преміум якості" вагою 2000 кг; "морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості" вагою 6000 кг; "морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості" вагою 12000 кг.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. контракту ціна на товар встановлювалась у доларах США і зафіксована у специфікаціях до цього контракту. Зазначена у специфікації № 8 від 22.08.2013 року до контракту ціна товару становить - "імбир сушений у порошку, преміум якості" 30620,00 доларів США за 2000 кг (із розрахунку 2,2 доларів США за 1 кг), "морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості" 8700,00 доларів США за 6000 кг (із розрахунку 1,4 доларів США за 1 кг), "морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості" - 17520,00 доларів США за 12000 кг (із розрахунку 1,46 доларів США за 1 кг).

Згідно пункту 7.3. контракту оплата товару здійснюється позивачем двома частинами: авансовий платіж - 30%, та кінцевий розрахунок 60% після надання покупцеві копій документів згідно п.8 контракту, та 10 % - після прийомки товару на складі покупця. Крім того специфікацією № 8 від 22 серпня 2013 року до контракту визначено, що товар поставляється на умовах FOB Shanghai, Китай. Свої зобов'язання з оплати отриманого товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 30620,00 доларів США.

06.11.2013 року позивачем до Харківської митниці Міндоходів була подана декларація митної вартості №807100000.2013.055113 від 06.11.2013 року, в якій було заявлено митну вартість товару - "імбир сушений у порошку, преміум якості" вагою 2000 кг за ціною 2,2 доларів США за 1 кг загальною вартістю 30620,00 доларів США; "морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості" вагою 6000 кг за ціною 1,45 доларів США за 1 кг загальною вартістю 8700,00 доларів США, "морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості" вагою 12000 кг за ціною 1,46 доларів США за 1 кг загальною вартістю 17520,00 доларів США., яка була визначена Позивачем за 1-м методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з Декларацією митної вартості № 807100000.2013.055113 від 06.11.2013 року позивачем у відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару були надані митному органу наступні документи: декларація митної вартості (форма ДМВ-1) №807100000.2013.055113 від 06.11.2013 р., митна декларація (форма МД-2) №807100000.2013.055113 від 06.11.2013 р., зовнішньоекономічний контракт №16082011-14 від 16.08.2011р., додаткова угода № 1 від 17.05.2013 року до зовнішньоекономічного контракту №16082011-14 від 16.08.2011 р., специфікація № 8 від 22.08.2013 р., інвойс № DA130910 від 10.09.2013р., платіжне доручення в іноземній валюті № 100 від 28.09.2013 р., платіжне доручення в іноземній валюті № 139 від 15.10.2013 р., коносамент (Bill of lading) SHG2445 від 30.09.2013р., пакувальний лист б/н від 10.09.2013 р., довідка про вартість перевезення (сплата фрахту) № 12481 від 25.10.2013 р., міжнародна автомобільна накладна А№ 022626 від 04.11.2013 р., договір про перевезення № 06/10/11 від 06.10.2011 р., договір про надання митних послуг № 12 від 01.08.2011р., декларація виробника б/н від 10.09.2013р., фітосанітарний сертифікат країни - експортера № 321900213039757 від 24.09.2013 р., фітосанітарний сертифікат країни - експортера № 640010213000434 від 25.09.2013 р., сертифікат про походження товару загальної форми А G133219102800016 від 08.10.2013 р., сертифікат аналізу від 28.09.2013 р., екологічна декларація № 90018 від 28.10.2013 р., копія митної декларації країни відправлення № 2229201201345409725 від 28.09.2013 р., калькуляція б/н від 10.09.2013 р., висновок про вартісні характеристики товару №4957 від 31.10.2013 р., лист про невзаємозалежність постачальника та покупця від 13.09.2013 р.

Харківською митницею було відмовлено у прийнятті митної декларації №807100000.2013.055113, видано картку відмови в прийнятті митної декларації №807100000/2013/01441 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року, відповідно до якого митна вартість товару: "морква висушена, шматочками 10х10х2мм, преміум якості" вагою 6000 кг; "морква висушена, шматочками 3х3мм, преміум якості" вагою 12000 кг загальною вагою 18000 кг становить 31860,00 доларів США із розрахунку 1,77 доларів США за 1 кг Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за резервним методом), а товару "імбир сушений у порошку, преміум якості" вагою 2000 кг становить 5780,00 доларів США із розрахунку 2,89 доларів США за 1 кг.

Не погодившись з прийнятими рішеннями митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до частин 1,2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суди попередніх інстанцій при визначенні строків звернення позивача до суду за захистом порушених прав керувались спеціальною нормою статей 56 та 102 Податкового кодексу України, із яких слідує, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Із системного аналізу ст.56 та ст.102 ПК України вбачається, що даними статтями врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов'язань.

Проте, дані строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.1.39. ст..14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Із заявлених позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржуються картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості, що за своєю суттю не являються рішеннями контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №80710000/2013/01177 від 13.09.2013 року, а також Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду.

Колегія суддів звертає увагу на Практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 р.).

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, колегії суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №80710000/2013/01177 від 13.09.2013 року, № 807100000/2013/01441, від 07.11.2013 року, а також визнання недійсними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року, № 807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01441 від 07.11.2013 Харківської митниці Міндоходів, а також Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтями 51, 52 Митного кодексу України визначення митної вартості під час її декларування віднесено до компетенції декларанта. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість або приймає письмове рішення про її коригування.

Частинами 4 та 5 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних рішень коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) слугувало судження митного органу про непідтвердження платником податків в ході процедури консультацій підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та наявність в розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на товар, що імпортується.

Судами також встановлено, що при здійсненні митного оформлення позивачем було надано передбачені чинним законодавством документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору. Подання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митній декларації, картці відмови у митному оформленні товару, рішенні про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, позивач для підтвердження митної вартості товару та визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано всі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Стосовно посилань митного органу на спрацювання модуля АСАУР «Інспектор 2006» та необхідності перевірки достовірності додаткових нарахувань до ціни угоди: а саме страхування оцінюваних товарів та достовірності декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів), колегія суддів зазначає наступне.

Судами встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних рішень є дані автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено іншими особами за вищою митною вартістю.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган вправі витребовувати додаткові документи для перевірки заявленої митної вартості.

Зокрема, якщо зазначені у частині 2 цієї статті документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач надав до митного органу повний перелік основних документів, визначених ч.ч. 1,2 ст. 53 Митним кодексом України, що підтверджують в повній мірі заявлену позивачем митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), а спрацювання профілю ризику АСАУР «Інспектор 2006» як підстава для витребовування додаткових документів не відноситься до вичерпного переліку умов, що перешкоджають застосуванню методу 1 (за ціною контракту), встановленому у ст. 58 МК України.

Судами встановлено, що Харківській митниці надавались документи на підтвердження того, що поставка товару за оскаржуваними рішеннями здійснювалась на умовах FOB в редакції Інкотермс в редакції 2010 року, а саме: зовнішньоекономічний контракт, специфікації, коносаменти, декларації митної вартості тощо. На підтвердження транспортних витрат позивачем надавались: договір транспортного експедирування, довідка про сплату транспортних витрат. Проте, митним органом не було взято до уваги вищезазначені документи та не надано їм належної оцінки.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що розбіжності ціни з ціновою інформацією митного органу не може бути єдиною підставою для незастосування основного методу визначення митної вартості - за ціною угоди, а повинно оцінюватись митним органом в сукупності з іншими документами наданими до митного оформлення.

Беручи до уваги факт подання позивачем всіх необхідних документів для підтвердження числових значень заявленої митної вартості, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірних висновків про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01441 від 07.11.2013 Харківської митниці Міндоходів, а також Рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПС" надмірно сплачену суму ввізного мита 7359,15 грн. та суму податку на додану вартість 10702,05 грн., разом 18061,20 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувані рішення Харківської митниці не є законними та обґрунтованими, а тому відповідач повинен відшкодувати суми надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Виходячи з наведеного, на даний час існує нормативно встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який позивачем не дотриманий, а відтак позов в цій частині є передчасним та задоволенню не підлягає.

За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 100, 99, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року змінити в частині позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №80710000/2013/01177 від 13.09.2013 року, № 807100000/2013/01441, від 07.11.2013 року, а також визнання недійсними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001810/2 від 13.09.2013 року, № 807000003/2013/002202/2 від 07.11.2013 року, залишивши їх без розгляду.

В частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПС" надмірно сплачену суму ввізного мита 7359,15 грн. та суму податку на додану вартість 10702,05 грн., разом 18061,20 грн - відмовити.

В іншій частині позовних вимог - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: