Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 рокум. КиївК/800/1420/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Кременчуцька дистанція електропостачання" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Кременчуцька дистанція електропостачання" до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, треті особи: ОСОБА_2, Кобеляцька центральна районна лікарня про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Кременчуцька дистанція електропостачання" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, в якому просило суд скасувати вимогу від 30.04.2013 року №01-14/1346.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Кременчуцька дистанція електропостачання" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення у зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Кременчуцькою обєднаною державною фінансовою інспекцією проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу Кременчуцька дистанція електропостачання Державного підприємства Південна залізниця за 2011-2012 року на виконання листа першого заступника ЛВ, начальника СВ ЛВ на ст. Кременчук УМВС України на Південній залізниці Шелесько Р.В. від 21.03.2013 №7/9\1838, постанови про проведення документальної ревізії (перевірки) слідчого СВ ЛВ на ст. Кременчук УМВС України на Південній залізниці Друзя О.С. від 18.03.2013 ухвали слідчого судді Крюкінського районного суду м. Кременчука Сьори С.І. по справі №537\1512\13-к від 18.03.2013, за результатами якої складено акт, яким встановлено порушення законодавства, повне усунення яких не забезпечено під час контрольного заходу, що викладене в акті ревізії від 17.04.2013 № 01-21-077, про що складно вимогу про усунення порушень, виявлених позаплановою ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності де зазначено та предявлено наступні вимоги:

- Відобразити в обліку відокремленого підрозділу Кременчуцька дистанція електропостачання» ДП «Південна залізниця» дебіторську заборгованість за не надані послуги на суму 1467,71 грн. перед ОСОБА_2, та по переплаті єдиного соціального внеску УПФУ Кобеляцькому районі 509,28 гривень.

- Забезпечити повернення ОСОБА_2 зайво отриманих коштів за не надані послуги з перед рейсового та після рейсового медичного обстеження водіїв в сумі 1467,71 гривень та провести звірку з УПФУ в Кобеляцькому районі на суму переплати єдиного соціального внеску в термін до 27.05.2013 року. При необхідності, стягнути зайво отримані кошти шляхом подання позову до ОСОБА_2 В іншому випадку стягнути з осіб,, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому законом.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства предявляти обовязкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обовязковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обєкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обовязкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обовязки для позивача.

У справі, яка розглядається, відповідач предявив вимогу про усунення порушень, а саме відобразити в обліку відокремленого підрозділу Кременчуцька дистанція електропостачання» ДП «Південна залізниця» дебіторську заборгованість; забезпечити повернення зайво отриманих коштів.

Зважаючи на те, що вказані збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2015 року 21-632а14.

Вимога стосовно відображення в обліку дебіторської заборгованості передбачає встановлення розміру збитків. Проте, наявність збитків та їх розмір у цій справі не перевіряється.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

У цій справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини. При цьому, рішення судів першої та апеляційної інстанцій є помилковими у частині мотивів, з яких було відмовлено позові.

Керуючись ст. 220, 222, 225, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Кременчуцька дистанція електропостачання" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року у цій справі змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: