Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року місто Київ К/800/43424/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин виконавчого комітету Чернівецької міської ради на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин виконавчого комітету Чернівецької міської ради про виконання вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

Державна фінансова інспекція у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин виконавчого комітету Чернівецької міської ради про виконання пункту 2 вимоги від 03.08.2010 №24-06-11-15/5576 в частині відшкодування підрядними організаціями - виконавцями ремонтно-будівельних робіт зайвих виплат шляхом: повернення коштів до бюджету, підтвердження витрат або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 228350,18 грн., зокрема ПП Грикаловський в сумі 12 337,50 грн., ТОВ «Ріка» в сумі 96 928,00 грн., ТОВ «Оліс» в сумі 119 084,68 грн.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю факту добровільного виконання з боку Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин виконавчого комітету Чернівецької міської ради пункту 2 вимоги від 03.08.2010 №24-06-11-15/5576, сформованої за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача, у тому числі використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвитку за 2008 рік.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, позов задоволено частково: зобов'язано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин виконавчого комітету Чернівецької міської ради виконати пункт 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області від 03.08.2010 №24-06-11-15/5576 в частині відшкодування підрядними організаціями - виконавцями ремонтно-будівельних робіт зайвих виплат, шляхом повернення коштів до бюджету, підтвердження витрат або виконання відповідного обсягу робіт, а саме: ТОВ «Ріка» в сумі 96928,00 грн. та ТОВ «Оліс» в сумі 119084,68 грн.; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин виконавчого комітету Чернівецької міської ради із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Контрольно-ревізійним управлінням у Чернівецькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за квітень-грудень 2008 року, 2009 рік та завершений період 2010 року, у тому числі використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток за 2008 рік, за результатами якої складено акт ревізії від 30.06.2010р. №24-06/299.

Ревізією виявлено факт здійснення незаконних видатків на суму 6 502 268,00 грн., з них 228 350,18 грн. - оплата завищеної вартості виконаних підрядних робіт по підрядниках: ПП ОСОБА_2 в сумі 12 337,50 грн., ТОВ «Ріка» в сумі 96 928,00 грн., ТОВ «Оліс» в сумі 119 084,68 грн.

На підставі акту ревізії від 30.06.2010р. №24-06/299 позивачем сформовано та на адресу відповідача надіслано вимогу від 03.08.2010 №24-06-11-15/5576 про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень, пунктом 2 якої зазначено, що ревізією виявлено проведення зайвих виплат відповідачем бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт об'єктів капітального будівництва на загальну суму 750 614,00 грн., зокрема через завищення 9 підрядними організаціями обсягів та вартості робіт, а саме: ТОВ ПБФ «Ріка» на 392 314,00 грн., ПП ОСОБА_2 на суму 12 337,00 грн., ЗАТ «Агрошляхбуд» на 15 621,00 грн., ТОВ «Оліс» на 119 085,00 грн., ПМК-76 на 135 447,00 грн., КП «Містобуд» на 11 330,00 грн., ТОВ «Буковина-екоінвест» на 25 306,00 грн., спеціалізованим науково-реставраційним проектно-будівельно-виробничим акціонерним товариством закритого типу «Кам'янець-Подільск-Реставрація» на 283,00 грн., ПП. «Газбудсервіс» на 38 891,00 грн.

У зв'язку із зазначеним, пунктом 2 вимоги підприємство зобов'язано, зокрема, забезпечити відшкодування підрядними організаціями - виконавцями ремонтно-будівельних робіт зайвих виплат шляхом повернення коштів до бюджету, підтвердження витрат або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 239,680 тис. грн.

Вказуючи на відсутність факту виконання відповідачем пункту 2 вимоги від 03.08.2010 №24-06-11-15/5576 в частині відшкодування підрядними організаціями - виконавцями ремонтно-будівельних робіт зайвих виплат шляхом: повернення коштів до бюджету, підтвердження витрат або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 228350,18 грн., зокрема ПП Грикаловський в сумі 12 337,50 грн., ТОВ «Ріка» в сумі 96 928,00 грн., ТОВ «Оліс» в сумі 119 084,68 грн., у добровільному порядку, Контрольно-ревізійне управління у Чернівецькій області звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності з боку органу державного фінансового контролю завищення відповідачем обсягу та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт об'єктів капітального будівництва у відповідній частині.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 зазначеної статті передбачено право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства

Таким чином, орган контрольно-ревізійної служби (в наступному - орган державного фінансового контролю) здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14.

Як убачається зі змісту позовної заяви, орган контрольно-ревізійної служби просить суд зобов'язати відповідача виконати пункт 2 вимоги від 03.08.2010 №24-06-11-15/5576 в частині відшкодування підрядними організаціями-виконавцями ремонтно-будівельних робіт зайвих виплат шляхом повернення коштів до бюджету, підтвердження витрат або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 239,680 тис. грн.

Тобто, вимога, з метою примусового виконання якої органом контрольно-ревізійної служби подано даний позов, вказує на виявлені збитки, що заподіяні безпосередньо підконтрольній установі. При цьому, відповідачем за даним позовом органом контрольно-ревізійної служби визначено також підконтрольну установу.

У той же час, зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю до особи, якою заподіяно такі збитки, а також виходячи з того, що правильність обчислення таких збитків має перевірятися судом, що розглядає позов про стягнення, колегія суддів, зважаючи на принцип обов'язковості судового рішення, виходячи із суб'єктного складу спірних правовідносин та завдань адміністративного судочинства, дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів судового захисту інтересів держави у спосіб, заявлений позивачем за вказаним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову щодо зобов'язання відповідача виконати пункт 2 вимоги від 03.08.2010 №24-06-11-15/5576 у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи викладене, зважаючи не те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення судів попередніх інстанцій є помилковими лише в частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни судовий рішень.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин виконавчого комітету Чернівецької міської ради задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року змінити, скасувавши в частині задоволення позову про зобов'язання Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин виконавчого комітету Чернівецької міської ради виконати пункт 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області від 03.08.2010 №24-06-11-15/5576 в частині відшкодування підрядними організаціями - виконавцями ремонтно-будівельних робіт зайвих виплат, шляхом повернення коштів до бюджету, підтвердження витрат або виконання відповідного обсягу робіт, а саме: ТОВ «Ріка» в сумі 96928,00 грн. та ТОВ «Оліс» в сумі 119084,68 грн.

У вказаній частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: