Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2015 р. м. Київ К/800/44038/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Вербицької О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службина постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 рокуу справі826/5337/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ВКФ «Пожіновація») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до акту від 16 листопада 2012 року № 5244/22-520/30862364 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ВКФ «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року недостовірних відомостей, а саме: про неможливість фактичного здійснення ТОВ «ВКФ «Пожіновація» господарських операцій з ТОВ «Грандбудтехнології» через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- зобов'язати відповідача внести до облікових даних ТОВ «ВКФ «Пожіновація» суму податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ за березень 2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача в розрізі контрагентів на підставі акту від 16 листопада 2012 року №5244/22-520/30862364 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» включило до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року. В решті позову відмовлено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити з огляду на дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановлення судових рішень.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем у період з 09 по 15 листопада 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року.

За результатами перевірки 16 листопада 2012 року податковим органом складено акт № 5244/22-520/30862364.

Перевіркою встановлена неможливість фактичного здійснення ТОВ «ВКФ «Пожіновація» господарських операцій з ТОВ «Грандбудтехнології» через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Також податковим органом в акті перевірки вказано про відсутність у ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Встановлені порушення призвели, за висновком податкового органу, до завищення податкових зобов'язань за березень 2012 року на загальну суму 168159 грн. та завищення податкового кредиту за березень 2012 року на загальну суму 161955 грн.

Як встановлено судами, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалось, проте були внесені зміни до бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», у результаті чого зменшений податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ «ВКФ «Пожіновація» за березень 2012 року до « 0» грн. за операціями з ТОВ «Грандбудтехнології».

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у спірних правовідносинах відповідачем було порушено вимоги законодавства, передбачені нормами Податкового кодексу України, а сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України закріплено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України колегія суддів дійшла висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ «ВКФ «Пожіновація» просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення недостовірних відомостей до акту від 16 листопада 2012 року № 5244/22-520/30862364 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ВКФ «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 09 по 15 листопада 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року, склала акт від 16 листопада 2012 року № 5244/22-520/30862364 та на його підставі внесла інформацію щодо зменшення сум податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Колегія суддів вважає, що висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням позиції, дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього, а включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Враховуючи те, що позивачем фактично оскаржувались саме дії фахівців відповідача щодо включення до акта перевірки висновків про правильність формування податкових зобов'язань позивача, а також те, що позивачем не оскаржувались ані дії податкового органу щодо проведення зазначеної перевірки, ані рішення, яке стало підставою для такої перевірки, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09 грудня 2014 року у справі №21-551а14.

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги дають підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 229, 230, 232, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі №826/5337/13-а скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

О.В. Вербицька