Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2014 р. м. Київ К/800/14241/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

При секретарі: Зубенко Д.В.

За участю представника позивача - Волошина О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного Управління державної казначейської служби України у м. Києві, яке до неї приєдналося, на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Аскоп Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, стягнення надмірно сплаченого ввізного мита та надмірно сплаченого податку на додану вартість,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2013 року ТОВ «Аскоп-Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 21.05.2013 року № 100270000/2013/300586/2; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2013 року № 100270000/2013/0069; стягнення надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 20 948,05 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 68 645,16 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 року позов задоволено: визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/00969 від 21.05.2013 року; визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України № 100270000/2013/300586/2 від 21.05.2013 року про коригування митної вартості товару «Хімічна окрема органічна речовина L-Lysine (L-лізин) моногідрохлорид» виробництва Південної Кореї за резервним методом (метод № 6); стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 20 948,05 грн. та суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 68 645,16 грн.

У касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Головне Управління державної казначейської служби України у м. Києві 8.04.2014 року своєю заявою приєдналось до касаційної скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та просить її задовольнити.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.05.2013 року ТОВ «Аскоп-Україна» згідно митної декларації № 100270000/2013/162853 від 20.05.2013 року було надано Київській регіональній митниці (правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України) до митного оформлення товар «Хімічна окрема органічна речовина L-Lysine (L-лізин) моногідрохлорид» виробництва Південної Кореї в кількості 144 000,00 кг за кодом УКТЗЕД 2922410000.

Митна вартість товару була задекларована позивачем за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, в розмірі 288 000,00 доларів США (по ціні 2.00 долара США за один кг) або 2 301 984,00 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленого станом на 20.05.2013 року в розмірі 7, 993 грн. за 1,00 долар США).

Сума митних платежів, що підлягала сплаті при митному оформленні товару за ціною договору становила 639 951, 55 грн. (ввізне мито в розмірі 149 628,96 грн. та ПДВ в розмірі 490 322,59 грн.).

Для визначення митної вартості товару за ціною договору, позивачем подано до митного органу всі необхідні документи, а саме: декларацію митної вартості від 20.05.2013 року № 100270000/2013/162853 електронному вигляді; зовнішньоекономічний контракт від 04 жовтня 2009 року № L0909-U0002, укладений з компанією Glarn Invest LLP (Великобританія); додаткову угоду від 22.03.2013 року № 44 до зовнішньоекономічного контракту № L0909-U0002 від 04.10.2013 року; інвойс від 22.03.2009 року № L 1303-0086; та додаткові документи: виписку бухгалтерської документації (копію видаткової накладної від 03.04.2013 року № 5199 та копію податкової накладної від 03.04.2013 року № 5471, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.03.2013 року б/н, копію митної декларації країни відправлення від 18.03.2013 року № 080-10-13-00056965, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза) від 14.05.2013 року № 1709.

В той же день, 20.05.2013 року митний орган для підтвердження митної вартості товару витребував від декларанта-позивача додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

21.05.2013 року позивач листом повідомив митний орган про те, що додаткові документи витребувані митним органом, були надані в повному обсязі, також в зазначеному листи декларант просив митний орган у випадку не визнання останнім митної вартості товару, визначеної декларантом за першим методом, провести процедуру консультацій з декларантом саме у письмовому вигляді.

21.05.2013 року митним органом було відмовлено ТОВ «Аскоп-Україна» у митному оформленні задекларованого товару, оформивши відповідну картку відмови № 100270000/2013/00969 на підставі рішення № 100270000/2013/300586/2.

У зв'язку з незгодою декларанта з вище вказаним рішенням митного органу, товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом оформлення нової митної декларації № 100270000/2013/163026 від 21.05.2013 року зі сплатою митних платежів в розмірі 639 951,55 грн. (ввізне мито в розмірі 149 628,96 грн. та ПДВ в розмірі 490 322,59 грн.) згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом за першим методом, та внесенням на депозитний рахунок митного органу грошової застави в розмірі 89 593,21 грн. (ввізне мито в розмірі 20 948,05 грн. та ПДВ в розмірі 68 645,16 грн.), що складає різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

21.06.2013 року ТОВ «Аскоп-Україна» на виконання вимог ст. 55 МК України та на підтвердження митної вартості товару, заявленої декларантом за першим методом, надіслало на адресу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів заяву та повторно надало митниці додатково витребувані нею документи: виписку з бухгалтерської документації (копії видаткових накладних № 7703 від 22.05.2013 року та № 8257 від 31.05.2013 року, а також копії податкових накладних № 7893 від 22.05.2013 року та № 8548 від 31.05.2013 року; прайс-лист (прейскурант) від 20.03.2013 року б/н; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 14.05.2013 року № 1709, згідно якого рівень цін на хімічну окрему органічну речовину L-Lysine (L-лізин), імпортовану за інвойсом № L1303-0086, відповідає кон'юнктурі ринку.

Щодо інших документів, витребуваних митним органом, то позивач в зазначеній вище заяві повторно повідомив митницю про те, що договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, ТОВ «Аскоп-Україна» не укладали; будь-які рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця не виставлялись, такі платежі за умовами, визначеними контрактом № L0909-U0002 від 04.10.2009 року, ТОВ «Аскоп-Україна» не здійснюються; будь-які рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), не виставлялись; між ТОВ «Аскоп-Україна» та компанією Glarn Invest LLP (Великобританія) відсутні будь-які посередники. Вказана заява і додаткові документи отримані митним органом 02.07.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (номер відправлення 0200226005322).

10.07.2013 року, тобто з пропуском встановленого ст. 55 МК України строку (5-денного строку), митний орган надіслав на адресу ТОВ «Аскоп-Україна» лист-відмову від 08.07.2013 року № 14.1/2-11/1671 у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Внаслідок пропуску Київською міжрегіональною митницею Міндоходів строку на надання відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару, ТОВ «Аскоп-Україна» 01.08.2013 року надіслали заяву, щодо скасування рішення про коригування заявленої митної вартості та повернення митних платежів (грошової застави), на що отримали відмову митного органу.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями митниці, позивач звернувся до адміністративного суду.

Суди першої і апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів щодо невідповідності заявленої позивачем митної вартості товару, що позивачем наданий перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість товару за ціною договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Статтями 49, 51, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2013 року позивач листом повідомив митний орган про надання додаткових документів, витребуваних митним органом, а саме: виписки з бухгалтерської документації (копія видаткової накладної № 5199 від 03.04.2013 р. та копія податкової накладної № 5471 від 03.04.2013 р.); прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 20.03.2013 р.; копія митної декларації країни відправлення № 080-10-13-00056965 від 18.03.2013р.; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1709 від 14.05.2013 р. вже були надані митному органу разом з МД № 100270000/2013/162853 від 20.05.2015 р.

Щодо інших документів, витребуваних митним органом, то позивачем було зазначено, що договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, ТОВ «Аскоп-Україна» не укладало; будь-які рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця не виставлялись; такі платежі за умовами, визначеними контрактом № L0909-U0002 від 04.10.2009 р., ТОВ «Аскоп-Україна» не здійснюються; будь-які рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), не виставлялись; між ТОВ «Аскоп-Україна» та компанією Glarn Invest LLP (Великобританія) відсутні будь-які посередники.

Крім того, відповідно частин 8-10 статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Як було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, внаслідок пропуску Київською міжрегіональною митницею Міндоходів строку на надання відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару, ТОВ «Аскоп-Україна» 01.08.2013 року надіслали заяву, щодо скасування рішення про коригування заявленої митної вартості та повернення митних платежів (грошової застави), на що отримали відмову митного органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що Київська міжрегіональна митниця Міндоходів України під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяла у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Разом з тим, встановивши неправомірність спірного рішення Митниці, на підставі якого позивачем до Державного бюджету України додатково сплачено ПДВ та мито, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві вказаної суми.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком, оскільки у випадку прийняття рішення про стягнення суми надміру сплаченого ПДВ та/або мита, одночасно скасовуючи рішення митного органу про визначення митної вартості товарів, фактично визначається вартість ввезеного товару, чим підмінюється виняткова компетенція митних органів в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом і визначення митної вартості. Наведена позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, що визначена, зокрема, у постановах від 07.09.2012 року у справі № 21-242а12, від 17.12.2013 року у справі № 21-439а13.

Відповідно до ч. 1 ст. 242-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу та підтверджуються вище переліченими нормами права і встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, до якої приєдналося Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 20 948,05 грн. та суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 68 645,16 грн. В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: