Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2015 р. м. Київ К/800/51629/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретері судового засідання Вишняку О.М.

з участю представника позивача - Єфремов Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства «Харківський електромеханічний завод» на постанову Харківського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Державної фінансової інспекції у Харківській області

до відповідача Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод»

про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

30.04.2013р. до суду надійшов позов Державної фінансової інспекції у Харківській області (далі Фінінспекція) про зобов'язання державне підприємство «Харківський електромеханічний завод» (далі Підприємство) виконати вимогу Фінінспекції. Свій позов позивач мотивував тим, що за наслідками проведеної ревізії Фінінспекція склала акт та направила Підприємству вимогу із зобов'язанням вчинити дії по усуненню порушень вимог законодавства. Оскільки відповідач неповністю виконав вимогу, позивач просив зобов'язати Підприємство виконати вимогу Фінінспекції від 8.02.2013р., а саме :

- вжити заходів щодо забезпечення надходжень на розрахунковий рахунок ДП "ХЕМЗ" грошових коштів по дебіторській заборгованості в сумі 28 746 118,11 грн.;

- забезпечити відшкодування незаконних витрат ДП "ХЕМЗ", що допущені підприємством внаслідок необґрунтованого проведення оплати комунальних послуг (водопостачання, газопостачання, електропостачання та водовідведення) на загальну суму 1 896 865,38 грн.;

- забезпечити надходження на розрахунковий рахунок ДП "ХЕМЗ" коштів в сумі 73 725,00 грн. або проведення КП ХОСОУ "Братство" робіт, передбачених умовами договору від 23.12.2011 р. №287/12-2011;

- перерахувати до державного бюджету частину чистого прибутку (дивідендів) в загальній сумі 38 279,00 грн., що виникло внаслідок порушень, виявлених в ході ревізії за 2010 рік на розрахунковий рахунок №31114074700007, відкритий в УДКСУ у Московському районі (код ЄДРПОУ 37999607), МФО 851011, КБК 21010100 "Частина чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету) символ звітності 102;

- забезпечити надходження коштів від Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за оренду приміщень, які обліковуються на балансі підприємства та розташовані за адресою вул. Братська, 25-А, на розрахунковий рахунок ДП "ХЕМЗ" в сумі 3 254,00 грн., з подальшим перерахуванням в доход держави в сумі 2 218,67 грн.;

- забезпечити надходження на розрахунковий рахунок підприємства зайво виплаченої заробітної плати в сумі 292 016,24 грн.;

- забезпечити відшкодування внесків до державних цільових фондів (єдиного внеску) та зарахувати в рахунок майбутніх платежів кошти в загальній сумі 112 543,06 грн. внаслідок безпідставного їх нарахування на суму зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 4.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Підприємство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях позивач вважає що судові рішення є законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника сторони, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної ревізії Фінінспекцією складено акт від 3.01.2013р. та направлено в адресу позивача вимогу №06-15/1545 від 8.02.2013р.

Вважаючи, що відповідачем вимогу від 8.02.2013р. виконано не в повному обсязі, Фінінспекція звернулась до суду з адміністративним позовом щодо виконання решти пунктів вимоги.

При цьому, зі змісту пунктів 1,2,3,4,6,7 та 8 вимоги вбачається, що Фінінспекція вказує на наявність виявлених ревізією збитків, завданих державі чи об'єкту контролю під час адміністративно-господарської діяльності Підприємства, та зобов'язує підконтрольну організацію здійснити дії з відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В своїй постанові від 25.11.2014 року у справі №21-442а14 Верховний Суд України зазначив наступне :

«Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей наведених норм права та у рішенні від 15 квітня 2014 року (справа N 21-40а14) зазначив таке.

Згідно з Положенням Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням також установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону N 2939-XII, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки…

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов…».

Враховуючи висловлену Верховним Судом України правову позицію адміністративний позов Фінінспекції про зобов'язання Підприємства виконати пункти 1,2,3,4,6,7,8 вимоги №06-15/1545 від 8.02.2013р. які стосуються відшкодування завданих збитків та визначають їх розмір, задоволенню не підлягає, оскільки правильність визначення цих збитків може бути перевірена, а збитки - стягнуто з відповідних осіб, виключно в межах справи за позовом Фінінспекції чи підконтрольної установи про стягнення завданих збитків.

Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 221,223,229,230,232,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу державного підприємства «Харківський електромеханічний завод» задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4.06.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013р. скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції у Харківській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз