Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/6548/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представників: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській Бездолі Ю.О., приватного підприємства "Меза Плюс" Ускової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі № 826/9852/13-а за позовом приватного підприємства "Меза Плюс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року приватне підприємство "Меза Плюс" звернулося в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просило скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 червня 2013 року № 3-1306/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним підприємством "Меза Плюс", як проектувальником будівництва, правомірно самостійно за погодженням із замовником будівництва віднесений об'єкт будівництва до ІІІ категорії складності, проте Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області в порушення норм чинного законодавства притягнуто приватне підприємство "Меза Плюс" до відповідальності за заниження категорії складності будівництва. Також позивач вказує на те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області не наділена повноваженнями щодо самостійного визначення категорії складності об'єкта будівництва, окрім об'єктів самовільного будівництва.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнана протиправною та скасована постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 червня 2013 року № 3-1306/1.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу приватне підприємство "Меза Плюс" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що постановою про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 3-1306/1 від 13 червня 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на підставі абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" наклала на приватне підприємство "МЕЗА ПЛЮС" штраф у розмірі 103 230 грн. за порушення статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: за заниження приватним підприємством "МЕЗА ПЛЮС", як проектувальником будівельного об'єкту, категорії складності об'єкта будівництва - супермаркету.

Вказана постанова прийнята на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 31 травня 2013 року, яким встановлені наступні порушення: проект організації будівництва розроблений з порушенням ДБН А.3.1-5-2009, ведення виконавчої документації (загальний журнал робіт) з порушенням пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009, акти прихованих робіт не підписані представником генпідрядної організації та виявлено виконання будівельних робіт без проекту виконання робіт, чим порушений пункт 3.3.1 розділу 3.3 ДБН А.3.1-5-2009. Директор ТОВ "Зелене шатро" Франчук Л.В. не надала до Інспекції інформації про зміну особи відповідальної за проведення авторського нагляду, чим порушила частину шосту статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Категорія складності визначена як ІІІ, згідно ДБН В.1.2-14-2009, категорія складності об'єкта будівництва супермаркету - V. Проектна організація "МЕЗА ПЛЮС" занизила категорію складності, чим порушила статтю 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", статтю 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 31 травня 2013 року складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано директора приватного підприємства "МЕЗА ПЛЮС" усунути порушення містобудівного законодавства до 31 серпня 2013 року.

Задовольняючи позов, суди першої і апеляційної інстанції виходили з того, що оскільки об'єкт будівництва відноситься до III категорії складності, відповідач відповідно до вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) не мав законних повноважень на проведення перевірки даного об'єкту та, відповідно, на складання оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідач не має права на визначення категорії складності на об'єкти будування, які не являються самовільними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 13 червня 2013 року № 3-1306/ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача, як проектну організацію будівництва супермаркету, з підстав заниження категорії складності

Відповідно ч.2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державною архітектурно-будівельний контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011р. №557 "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності" (Далі Порядок №557) визначено, що категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта. Юридичні та фізичні особи, які беруть участь у визначенні категорії складності об'єктів будівництва, несуть відповідно до закону відповідальність за порушення вимог цього Порядку. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюється спеціально уповноваженими органами у сфері містобудування та архітектури.

Виходячи з наведених законодавчих норм та Порядку на відповідача покладається обов'язок контролю за дотриманням забудовниками, замовниками та проектними організаціями державних будівельних норм та стандартів, в тому числі, правильності визначення категорії складності об'єкту будівництва, а позивач, як проектувальник, несе відповідальність за правильність визначення категорії складності об'єктів будівництва.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ведеться будівництво супермаркету, тобто великого універсального магазину самообслуговування (універсам), що сторонами не заперечується. Позивач відніс вказаний об'єкт будівництва до ІІІ категорії складності.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ". Відповідач при проведенні планової перевірки встановив заниження проектувальником категорії складності об'єкту будівництва.

Відповідно Додатку А ДБН В. 1.2-14-2009 універсами відносяться до об'єктів підвищеної небезпеки, тобто до V категорії складності.

З урахуванням наведеного відповідач прийшов до обґрунтованих висновків, що має місце заниження позивачем категорії складності.

Відповідно ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації за заниження категорії складності об'єкту будівництва у розмірі 90 мінімальних заробітних плат.

Даною законодавчою нормою передбачена відповідальність позивача, як проектувальника, саме за заниження категорії складності, що встановлено Інспекцією при проведенні планової перевірки.

Виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наведених законодавчих норм Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області при встановленні позивачем заниження категорії складності об'єкта будівництва та винесенні постанови на підставі справи про правопорушення про накладення штрафу на приватне підприємство "Меза Плюс" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяло в межах наданих повноважень та відповідно діючого законодавства.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до необґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, привело до ухвалення судами необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, але рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, тому постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову приватного підприємства "Меза Плюс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 червня 2013 року № 3-1306/1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: