ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2015 р. м. Київ К/800/64288/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Загородньої М.О.,

представника позивача Москаленка І.О., Давиденка Д.Е.,

розглянула в відкритому судовому засіданні касаційні скарги Служби автомобільних доріг у Полтавській області та Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року у справі за позовом Служби автомобільних доріг у Полтавській області до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор", про визнання протиправною та скасування вимоги у частині,

ВСТАНОВИЛА:

Служба автомобільних доріг у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування пункту 1 вимоги від 07.12.2012 року №16-06-3-14/10389 у частині забезпечення повернення зайвих виплат з підстав завищеної вартості виконаних робіт на суму 2188508,62 грн., а саме (в розрізі підрядних організацій): ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" - 386981,71 грн. та 1374225,95 грн., ДП "Полтавський облавтодор" - 427300,96 грн.; визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги від 07.12.2012 року №16-06-3-14/10389 щодо повернення зайвих виплат шляхом повернення коштів у сумі 1263118,03 грн. внаслідок проведення оплати ДП "Полтавський облавтодор" послуг з поточного ремонту автомобільних доріг загального користування.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.13 року позов Служби автомобільних доріг у Полтавській області до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" про визнання протиправною та скасування вимоги в частині задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 вимоги від 07.12.2012 року №16-06-3-14/10389 в частині забезпечення повернення зайвих виплат з підстав завищеної вартості виконаних робіт внаслідок недотримання вимог статті 318 Господарського кодексу України, статей 29, 629, 875 Цивільного кодексу України, пункту 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2008 року № 668 та підпунктів 3.3.10.1, 1.3.1 ДБН Д.1.1-1-2000 на суму 814282,67 грн., а саме (в розрізі підрядних організацій): ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" - 386981,71 грн. ДП "Полтавський облавтодор" - 427300,96 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року у частині відмови у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправною та скасування пункту 1 вимоги від 07.12.2012 року № 16-06-3-14/10389 у частині забезпечення повернення зайвих виплат з підстав завищення вартості виконаних підрядних робіт ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" в сумі 1394127,16 грн. Адміністративний позов у цій частині задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 вимоги від 07.12.2012 року № 16-06-3-14/10389 у частині забезпечення повернення зайвих виплат з підстав завищеної вартості виконаних робіт внаслідок недотримання вимог статті 318 Господарського кодексу України, статей 29, 629, 875 Цивільного кодексу України, абз. 5 пункту 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", пункту 4 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2008 року № 668 та підпунктів 3.3, 10.1, 1.3.1 ДБН Д.1.1-1-2000 по підрядній організації Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» в сумі 1394127,16 грн. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року залишити без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі в частині задоволення позовних вимог, Державна фінансова інспекція в Полтавській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Служба автомобільних доріг у Полтавській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Служби автомобільних доріг у Полтавській області не підлягає задоволенню, а касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Полтавській області підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Полтавській області за період з 01.04.2010 року по 01.07.2012 року.

За результатами ревізії складено Акт від 29.10.2012 року № 06-21/349, у якому зафіксовано виявлені порушення.

З метою забезпечення усунення порушень, виявлених у ході ревізії, позивачем направлено письмові вимоги від 07.12.2012 року №16-06-3-14/10389 та зобов'язано надати інформацію про виконання даних вимог, разом з копіями первинних та розпорядчих документів, які б підтверджували відшкодування порушень до 04.01.2013 року.

Позивач не погодився з пунктом 1 вимоги від 07.12.2012 року №16-06-3-14/10389 в частині забезпечення повернення зайвих виплат з підстав завищеної вартості виконаних робіт внаслідок недотримання вимог статті 318 Господарського кодексу України, статей 29, 629, 875 Цивільного кодексу України, пункту 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", пункту 4 постанови Кабінету від 01 серпня 2008 року № 668 та підпунктів 3.3.10.1, 1.3.1 ДБН Д.1.1-1-2000 на суму 2188508,62 грн., а саме (в розрізі підрядних організацій): ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" - 386981,71 грн. та 1374225,95 грн., ДП "Полтавський облавтодор" - 427300,96 грн.; та пунктом 2 вимоги від 07.12.2012 року №16-06-3-14/10389 щодо повернення зайвих виплат шляхом повернення коштів у сумі 1263118,03 грн. внаслідок проведення оплати ДП "Полтавський облавтодор" послуг з поточного ремонту автомобільних доріг загального користування, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, в оскаржених пунктах якої зазначено про необхідність вчинити дії щодо відшкодування збитків.

Зважаючи на те, що вказані збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2015 року 21-632а14.

Враховуючи наведене, з урахуванням змісту позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

У цій справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини. При цьому, рішення судів першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованим та підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Полтавській області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Служби автомобільних доріг у Полтавській області до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги у частині.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: