Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2014 р. м. Київ К/800/66477/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівКравцова О. В., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Левіної А. А.,

за участю: представника позивача - Бєляєва О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Нова Україна" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області, Відділу Держземагенства у Монастирищенському районі Черкаської області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Нова Україна", про визнання дій неправомірними щодо державної реєстрації договорів оренди землі, скасування державної реєстрації,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" звернулось з позовом до Відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області, Відділу Держземагенства у Монастирищенському районі Черкаської області, в якому просив визнати протиправними дії відділу Держкомзему у Монастирищенському районі щодо проведення державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ "Нова Україна"; скасувати державну реєстрацію 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Вікторія» та СФГ "Нова Україна".

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області щодо проведення державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія» та Селянським (фермерським) господарством «Нова Україна» 27 грудня 2011 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, СФГ "Нова Україна" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 27 грудня 2011 року між ТОВ «Вікторія» в особі директора Сиротюка Р. М. та СФГ «Нова Україна» в особі голови Сивуна С. О. укладено 315 договорів суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, належних на праві власності громадянам, та які (ділянки) раніше були передані цими громадянами в оренду ТОВ «Вікторія».

17 січня 2012 року СФГ «Нова Україна» звернулось до відділу Держкомзему у Монастирищенському районі для проведення державної реєстрації зазначених 315 договорів суборенди земельних ділянок у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року (далі Закон № 161-XIV).

З пояснень свідка ОСОБА_7, яка була спеціалістом І-ї категорії у відділі Держкомзему у Монастирищенському районі, судами встановлено, що за вказівкою начальника відділу ОСОБА_8, саме вона (ОСОБА_7) замість завідувача сектору державного земельного кадастру ОСОБА_9 проставила реєстраційні номери на договорах суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ «Нова Україна», проте до автоматизованої системи відомості про реєстрацію не вносились.

Зазначені обставини підтвердилися довідкою, складеною за результатами проведеної перевірки відділу Держкомзему у Монастирищенському районі 29-30 серпня 2012 року. В ході перевірки встановлено наявність в діях начальника відділу Держкомзему у Монастирищенському районі ознак правопорушення, передбаченого ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», яке полягає у перевищенні своїх повноважень, а саме: організації фіктивної реєстрації договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ «Нова Україна».

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ "Нова Україна", позивач звернувся з позовом до адміністративного суду про визнання їх протиправними та скасування державної реєстрації цих договорів.

Задовольняючи позов частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на 13 липня 2012 року у відділу Держкомзему у Монастирищенському районі не було правових підстав для проведення реєстраційних дій щодо 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ «Нова Україна». Окрім того, суди зазначили про порушення відповідачем процедури здійснення державної реєстрації, яке полягало у невиконанні суб'єктом владних повноважень (відділом Держкомзему у Монастирищенському районі) приписів п. 134 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1021 від 09 вересня 2009 року, щодо прийняття відмови у державній реєстрації земельної ділянки за наявних підстав.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів в частині задоволення позову.

Згідно із ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері оренди землі, є Закон України «Про оренду землі».

За правилом ст. 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09 вересня 2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (набрала чинності 01.01.2011року), передбачено, що повноваження з державної реєстрації договору оренди землі передаються місцевим відділенням Держкомзему.

Згідно вищевказаної постанови Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів. Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл). Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів). Поземельна книга вважається відкритою після зазначення кадастрового номера земельної ділянки і дати її відкриття на титулі Поземельної книги, що завіряється підписом посадової особи, скріпленим печаткою територіального органу Держземагентства. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Системний аналіз вказаних норм законодавства дає підстави вважати, що проведення державної реєстрації, зокрема, договорів оренди/суборенди вважається вчиненою відповідним суб'єктом владних повноважень з моменту внесення запису про державної реєстрації земельної ділянки, тобто з дати відкриття Поземельної книги.

Між тим, як встановлено судами та не заперечувалось учасниками судового процесу, відповідно до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, яка прошита, пронумерована та скріплена печаткою відділу Держкомзему у Монастирищенському районі, реєстраційні номери у відповідних аркушах Книги проставлені в хронологічному порядку по зростанню. При цьому, на аркуші Книги записів 31 міститься запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2012 року, реєстраційний номер державної реєстрації вказано: 712340004001146. Далі, на аркуші Книги записів 32 міститься запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 16 липня 2012 року, реєстраційний номер державної реєстрації вказано: 712340004001147. Таким чином, у дослідженій судом Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі відділу Держкомзему у Монастирищенському районі за період з 10 липня 2012 року по 20 липня 2012 року відсутні будь-які відомості про здійснення 13 липня 2012 року державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ «Нова Україна».

Окрім того, відповідно до Книги записів проставлений відділом Держкомзему у Монастирищенському районі реєстраційний номер на договорі суборенди між ТОВ «Вікторія» та СФГ «Нова Україна» від 13 липня 2012 року №712340004001147, відповідний запис присвоєно договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2010 року, укладеному між ОСОБА_10 та ПрАТ «Райз-Максимко».

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач оскаржує саме дії відповідача.

Утім, задовольняючи позов в частині визнання протиправними дій відділу Держкомзему у Монастирищенському районі щодо проведення державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ "Нова Україна", суди вказали на порушення відповідачем порядку ведення Поземельної книги, а саме: не відмовив у державній реєстрації земельної ділянки; не вніс відомості про реєстрацію договорів до Поземельної книги, - що характеризує такі порушення як бездіяльність. Наведене вказує, що суди помилково ототожнили поняття "дія" і "бездіяльність".

Колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що відповідач не вчиняв дії з приводу державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ «Нова Україна» 13.07.2012р., оскільки за цими номерами зареєстровано у автоматизованій системі інші правочини, а відтак говорити про протиправність дій відповідача помилково.

Викладені обставини додатково підтверджуються листом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 20 серпня 2012 року за вих. № 02-404/608.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

За вищенаведеними приписами норм законів відсутність у Поземельній книзі факту реєстрації договорів оренди/суборенди земельної ділянки не свідчить про виникнення для учасників правовідносин будь-яких прав та обов'язків.

Однак при розгляді справи суди не звернули увагу на те, що факт вчинення на договорах суборенди земельної ділянки написів про реєстрацію, без їх реєстрації у встановленому порядку в Поземельній книзі, жодним чином не порушує прав позивача.

Таким чином передчасне уявлення позивача про наявність підстав для задоволення позову у обраний спосіб, за відсутності при цьому порушень його прав та інтересів, не є підставою для задоволення такого позову, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на нормах законодавства і спростовується наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим суди дійшли помилкового висновку про задоволення позову в частині визнання протиправними дій відділу Держкомзему у Монастирищенському районі щодо проведення державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ "Нова Україна".

В іншій частині позовних вимог суди дійшли вірного висновку.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Нова Україна" задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року в частині задоволення позову про визнання протиправними дій відділу Держкомзему у Монастирищенському районі щодо проведення державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Вікторія» та СФГ "Нова Україна 27 грудня 2011 року, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області, Відділу Держземагенства у Монастирищенському районі Черкаської області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Нова Україна", щодо визнання протиправними дій відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області щодо проведення державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія» та Селянським (фермерським) господарством «Нова Україна» 27 грудня 2011 року, відмовити.

В решті постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: