Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2015 р. К/800/14891/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 29 листопада 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року по справі № 1231/5176/12

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 29 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії по втраті годувальника за заявою ОСОБА_4 із заробітної плати померлого годувальника за періоди з 1 січня 1990 року по 31 грудня 1994 року та з 1 вересня 2003 року по 10 квітня 2005 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника за заявою позивача, розрахувавши її із заробітної плати померлого годувальника за період з 1 січня 1990 року по 31 грудня 1994 року, тобто виключивши заробітну плату годувальника за період з 1 лютого 2001 року по 30 квітня 2005 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Визнано дії протиправними та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу померлого годувальника за Списком №1 період військової служби з 4 травня 1971 року по 11 травня 1973 року у подвійному розмірі.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 13 липня 2010 року встановлено факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_4 та Котова В.І. з 28 липня 1985 року по 7 грудня 2007 року.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 1 липня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області зобов'язано призначити ОСОБА_4 пенсію по втраті годувальника.

Розпорядженням від 24 квітня 2012 року № 196966 з 23 лютого 2011 року позивачу призначено пенсію по втраті годувальника та виплачено заборгованість, що утворилася за цей період.

Не погоджуючись із розміром нарахованої пенсії, позивач 19 червня 2012 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області із заявою, в якій просила здійснити відповідний перерахунок пенсії її померлого чоловіка.

Положеннями частини 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

При цьому визначення розміру пенсії в зв'язку з втратою годувальника проводиться від розміру пенсії, яку отримувала померла особа.

Виходячи зі змісту наведеної законодавчої норми, отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що отримувала померла особа, тобто, обрахування пенсії відбувається з фактичного її розміру.

Право перерахунку розміру пенсійних виплат нерозривно пов'язане із особою, яка її отримує, а тому неможливо провести перерахунок розміру пенсії померлій особі.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області задовольнити.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 29 листопада 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.