Історія справи
Постанова ВАСУ від 04.06.2015 року у справі №820/6688/13-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" червня 2015 р. м. Київ К/800/17690/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року
у справі №820/6688/13-а
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом"
до Державної фінансової інспекції в Харківській області
про визнання нечинною та скасування вимоги, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2013 року Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом" звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Харківській області, яким просило скасувати вимогу відповідача від 01 липня 2013 року № 05-25/6916 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ВАТ "Турбоатом" в частині пунктів 2, 3, 4, 5, 8.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013року у справі № 820/6688/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фінансова інспекції в Харківській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.
В ході проведення перевірки виявлені порушення позивачем фінансової дисципліни та складений акт № 05-20/70 від 04 червня 20013 року.
Згідно вказаного акту встановлені фінансові порушення, допущені позивачем під час здійснення господарської діяльності, що призвело до заподіяння збитків підприємству.
На підставі акту перевірки позивачу пред'явлено вимогу № 05-25/6916 від 01 липня 20013 року, у якій вимагалось опрацювати матеріали ревізії, вжити заходи щодо усунення виявлених порушень.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до підпункт 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі по тексту Положення), Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
У разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 13 травня 2014 року у справі №21-89а14 та від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14.
У відповідності до частини 1 статті 244-2 КАС України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права..
Із матеріалів справи вбачається, що вимогою Інспекції зобов'язано ВАТ "Турбоатом" вжити заходи для відшкодування завданих збитків.
Вирішуючи спір в даній справі суди дослідили правомірність проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ "Турбоатом" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, та пунктів 2, 3, 4, 5, 8 листа - вимоги стосовно вжиття заходів щодо усунення порушень, виявлених в результаті проведеної ревізії діяльності підприємства.
Не обговорюючи питання наявності факту порушення позивачем фінансової дисципліни та обґрунтованості вимоги фінансової інспекції від 01 липня 20013 року №05-25/6916, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що аналіз правильності обчислення та нарахування збитків повинен перевіряти суд, який розглядає позов органу державного фінансового контролю до підконтрольної установи про відшкодування збитків.
Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанцій є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає на необхідне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014року у справі №820/6688/13-а - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволені позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: