Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2014 р. м. Київ К/800/50720/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: Муравйов О. В. Бившева Л. І. Вербицька О. В. Титенко М. П. Юрчик М. В. Протас І. С., Чех А. С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 рокуу справі№ 810/1507/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»доКиївської обласної митниціпроскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року у справі № 810/1507/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці від 01.02.2013 року № 20.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 336, 345 Митного кодексу України, ст. ст. 41, 61, 75 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В заперечення на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Київською обласною митницею невиїзної документальної перевірки відомостей, заявлених ТОВ «Галафарм» під час митного оформлення товарів за митними деклараціями від 28.12.2010 № 125000009/2010/111754, від 23.11.2010 року № 125000009/2010/110238, від 26.08.2010 року № 125000009/2010/107264 та від 11.06.2010 року № 125000009/2010/105558, складено акт від 02.01.2013 року № н1/13/125000000/30886474, яким зафіксовано, що митне оформлення товару по вказаним вище вантажним митним деклараціям здійснено позивачем без сплати антидемпінгового мита за ставкою 10,54 % (для шприців об'ємом 5 мл) та ставкою 196,38 % (для шприців об'ємом 10 мл), що є порушенням вимог пункту 2.4 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки».

На підставі акта перевірки митним органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013 року № 20, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем антидемпінгове мито в загальному розмірі 1 040 242,42 грн.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того що нарахування Київською обласною митницею податкового зобов'язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що в період з червня по грудень 2010 року позивачем заявлено до митного оформлення у Київську обласну митницю товар «шприц ін'єкційний одноразового застосування BD DISKARDITT II, 5 мл., 10 мл., з голкою. Країна виробництва: Іспанія та позивачем оформлено вантажні митні декларації: від 11.06.2010 року № 125000009/2010/105558, від 26.08.2010 року № 125000009/2010/107264, 23.11.2010 року № 125000009/2010/110238 та 28.12.2010 року № 125000009/2010/111754.

Позивачем самостійно не було обчислено та сплачено антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37, а відповідачем не нараховано під здійснення митного контролю антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» застосовано остаточні антидемпінгові заходи строком на п'ять років на імпорт в Україну товарів - шприці з полімерних матеріалів з голками та без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних у відповідних відсотках до митної вартості товару.

Згідно із п. 2.7 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів),у тому числі і мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються під час імпорту в Україну товарів.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2009 року у справі № 2а-10391/09/0270 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» до ухвалення окружним адміністративним судом міста Києва рішення у адміністративній справі та набрання ним законної сили.

Вказані вище заходи забезпечення позову скасовано ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року у іншій справі № 2а-3851/10/2670 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» до ухвалення окружним адміністративним судом міста Києва рішення у адміністративній справі та набрання ним законної сили.

Вказані вище заходи забезпечення позову скасовано ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки». Постанова набрала законної сили в момент її проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що оскільки, існував проміжок часу протягом якого рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» не діяло, а саме: період з від 05.11.2009 року по 21.01.2010 року, період від 12.03.2010 року по 15.09.2010 року та період від 25.11.2010 року по 16.03.2011 року, у зв'язку із ухвалами судів про вжиття заходів забезпечення позову, у митного органи були відсутні підстави для нарахування антидемпінгового мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.

Посилання на судові рішення у справі № 2а-3851/10/2670, яким визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37, підлягає відхиленню, оскільки прийняття судом касаційної інстанції рішення про відмову в задоволенні позову про скасування нормативно-правового акта підтверджує його правомірність з моменту набрання ним чинності та не відміняє прав і обов`язків суб`єктів застосування цього акту на період його скасування неправомірним судовим рішенням.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що платника виник податковий обов'язок сплатити антидемпінгове мито з вище вказаних вартості товарів, ввезених на митну територію України, за ставками, визначеними рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Доводи судів першої та апеляційної інстанції про те, що відповідач не нарахував позивачу антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 на товар та пропустив товар на митну територію України після сплати позивачем визначених відповідачем митних платежів, то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, спростовується положеннями ст. 345 Митного кодексу України.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі № 810/1507/13-а скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Л. І. Бившева

О. В. Вербицька