Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Київ К/800/53196/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Маслія В.І.(суддя-доповідач),

суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Садовод" до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича, треті особи: Головне управління Держземагенства у Харківській області, Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

ПАТ "Садовод" звернулося до суду з позовом до до Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича треті особи - Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держземагентства у Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 9001310 від 13.12.2013 року у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки; скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 9001330 від 13.12.2013 року у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок; зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" здійснити заходи по державній реєстрації права власності держави в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані за межами населених пунктів на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Кадастровий № 6321480500:02:000:0053 площею 2,1281 га.; зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області одночасно із здійсненням заходів по реєстрації прав власності держави на земельну ділянку здійснити заходи по державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ "Садовод" та договору оренди землі № 7 від 27.12.2012 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством та Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області щодо оренди земельної ділянки Кадастровий № 6321480500:02:000:0053 площею 2,1281 га.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року скасовано в частині відмови у скасуванні рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 9001310 від 13.12.2013 року у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки та щодо скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 9001330 від 13.12.2013 року у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок та прийняти нову, якою позов в цій частині задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 9001310 від 13.12.2013 року у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича № 9001330 від 13.12.2013 року у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко І.Л. із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27.08.2012 року № 265 ПАТ «Садовод» в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передано земельні ділянки, площею 520,3066 га, в тому числі багаторічні насадження - 411,0184 га, ріллі - 103,2493 га, пасовища - 6,0389 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

27.12.2012 року між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області та ПАТ «Садовод» укладено договір оренди земельної ділянки № 14, який державну реєстрацію не пройшов.

Звернувшись до Реєстратора із заявами про реєстрацію права державної власності та похідного права оренди на відповідну земельну ділянку, ПАТ «Садовод» отримало відмови, оформлені рішеннями від 13.12.2013 року № 9001310 та № 9001330.

Підставою для прийняття такого рішення послугував висновок державного реєстратора про те, що із заявою звернулась неналежна особа, щодо реєстрації землі за державою, а стосовно реєстрації прав оренди - відсутність реєстрації прав власності на землю.

У рішеннях відповідач послався на те, що орган, відповідальний за розпорядження землями державної власності, змінився на Держземагентство, тому необхідна його безпосередня участь у процесі реєстрації. Відмову зареєструвати право оренди Реєстратор мотивував тим, що право державної власності не зареєстровано, а тому не може відбутися і реєстрація похідного права.

Залишивши позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до органу Держземагентства з питань подання заяви щодо реєстрації державного права власності на відповідну земельну ділянку.

Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову, апеляційний суд дійшов висновку що таке звернення не вимагається, оскільки розпорядження Адміністрації про передачу ділянки в оренду і є належною заявою про реєстрацію державного права власності. Суд відхилив доводи відповідачів щодо незаконності відповідного розпорядження, оскільки докази щодо його скасування або визнання протиправним відсутні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з доводами суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 16 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що органами, які повноважні розпоряджатися землями державної власності, згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент видання Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області розпорядження про передачу ділянки в оренду та укладення з позивачем договору оренди) були місцеві державні адміністрації.

Тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що рішення про передачу ділянки в оренду прийняте компетентним органом, а значить вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави на зазначену земельну ділянку.

Той факт, що з 1 січня 2013 року Законом України № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" змінено орган, уповноважений розпоряджатися відповідною категорією земель, не може позбавити рішення Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області легітимності та статусу заяви про здійснення державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку.

Крім того законодавством не встановлено обов'язку позивача звернутися до органу Держземагентства для залучення його до участі в процесі реєстрації. Висновок реєстратора про необхідність залучення Держземагентства є його власним тлумаченням законодавства та є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанцій прийшов до вірного висновку про неправомірність рішень № 9001310 та № 9001330 від 13.12.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та про відмову у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок.

В той же час, в мотивувальній частині постанови, апеляційний суд дійшов висновку щодо необхідності зобов'язання Реєстраційної служби, а не Державного реєстратора, повторно розглянути заяви позивача щодо реєстрації права власності на земельні ділянки, проте не відобразив зазначеного в резолютивній частині постанови суду.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині суб'єкта, повноважного повторно розглянути заяви Товариства, а також шляхом доповнення резолютивної частини постанови відповідними абзацами щодо зобов'язання Державного реєстратора повторно розглянути заяви позивача щодо реєстрації права власності на земельні ділянки.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллі Леонідовича - задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року змінити, доповнивши резолютивну частину постанови двома абзацами наступного змісту:

"Зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллю Леонідовича повторно розглянути заяву про реєстрацію права власності держави на земельну ділянку площею 2,1281 гектара, яка знаходиться на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер 6321480500:02:000:0053, на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27 серпня 2012 року № 265 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради Приватного акціонерного товариства "Садовод", з урахуванням правових висновків, викладених у цій постанові.

Зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченко Іллю Леонідовича повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Садовод" про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,1281 гектара, яка знаходиться на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер 6321480500:02:000:0053", з урахуванням правових висновків, викладених у цій постанові."

В решті - рішення апеляційного суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: